Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.
Переднїйший час впокорив землю Забулонову й землю Нефталїєву; та пізнїйший звеличить приморську дорогу, за-Йорданську сторону, Галилею поганську.
Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.
Люд, що в темряві блукає, з'уздрить сьвітло велике; живучим в країнї тїнї смертної, сьвітло засияє.
Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки — як за часів Мідіяна.
Ти розмножиш народ, даси йому радощі великі; звеселиться він перед тобою, як веселяться, коли обжинки справляють, як радуються, коли здобич дїлять.
Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров'ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.
Бо ярмо, що його давило, й палицю, що його побивала, й тростину у гнобителя його — ти поторощиш, як за Мидияма.
Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.
Бо вся обув жовнїра й одежа, в війнї кровю злита, пійде на спаленнє, на жир огневі.
Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, — ревність Господа сил це чинить.
Бо хлопятко народилось нам — син даний нам; власть на раменах його, а дадуть імя йому: Дивний, Порадник, Бог кріпкий, Отець будучого віку, Князь мира.
Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало.
Царству його й миру його не буде гряниць; на Давидовім престолї й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки. Ревнива любов Господа Саваота се вчинить.
Увесь народ його розуміє, Ефраїм і мешканці Самарії, що згорда й з набундюченим серцем кажуть:
Слово посилає Господь до Якова, й спевняєсь воно на Ізраїлї,
«Упала цегла, збудуємо з каміння: вирубано сикомори, заступимо їх кедром.»
Щоб узнав (свою нерозвагу) ввесь народ — Ефраїм і осадники Самариї, що так згорда й надуто мовляють:
Але Господь підняв на нього його супостатів і збудив його противників:
Опала цегла, — побудуємо з тесаного каменя, вирубано сикомору, — заступимо її кедриною.
Арама зі сходу, а філістимлян із заходу, і пожирають вони Ізраїля повним ротом. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
І підніме Господь проти його ворогів Резинових, і узброіть неприятелїв його:
Та все ж таки народ не повернувся до того, хто його бив, і не шукав Господа сил.
Сирийцїв од сходу, Филистіїв з заходу, й будуть вони Ізраїля повним ротом жерти. Та й ще гнїв його не одвернесь, і рука його все ще простягнута.
Тоді Господь відтяв в Ізраїля одного дня голову й хвоста, пальму й тростину.
Та народ таки не обертаєсь до караючого його, й до Господа Саваота не прибігає.
Старець і знатний — то голова; а пророк — що навчає неправди, то хвіст.
І відсїче Господь у Ізраїля голову й хвоста, зітне пальму й тростину одного дня:
Провідники цього народу зводять його з дороги, і тії, що дали себе вести, загинули.
Старець і знатний се — голова; а пророк, що вчить неправди, се — хвіст.
Тим то не матиме Господь утіхи з його хлопців, над сиротами й вдовами його не буде мати жалю, бо всі вони безбожні й злосливі; на устах у кожного безглуздя. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, його рука ще піднята.
Провідники сього народу поведуть його блудом, а ті, що даються їм вести — погибнуть.
Бо злоба розгорілася вогнем, що пожирає тернину і глоди колючі та палить нетрі в ліоі, що аж стовпами дим іде вгору.
Тим не мати ме Господь утїхи й з хлопцїв у його, та й сиріт і вдовиць його не помилує; бо вони всї зледащіли, всї вони нещирі, та й всї уста безбожностї повні. Та й ще гнїв його не одвернесь і рука його все ще простягнута.
Гнів Господа сил спалив землю, і народ став здобиччю вогню; ніхто не щадить і брата свого.
Бо беззаконність огнем загорілась; пожерає тернину й бодяки колючі, та палає в гущавинах лїса, що аж стовпами дим піднімаєсь.
Гризуть направо, і все голодні; їдять наліво, та не ситі; кожен їсть тіло ближнього свого:
Лютість Господа Саваота спалить землю, і народ станеться жиром огня; чоловік не пощадить і брата свого.