Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Шефатія, син Матана, Годолія, син Пашхура, Юхал, син Шелемії та Пашхур, син Малкії, почули слова, що Єремія говорив до всього народу, промовлявши:
Некоторые царские правители слышали то, что проповедовал Иеремия. Среди них были Сафатия, сын Матфана, Годолия, сын Пасхора, Юхал, сын Селемии, и Пасхор, сын Малхии. Иеремия проповедовал для всех людей.
«Так говорить Господь: Хто зостанеться у цьому місті, той умре від меча, від голоднечі й від чуми; хто ж перейде до халдеїв, той житиме; його життя буде йому здобиччю, і він буде жити.
Вот что говорит Господь: "Каждый, кто останется в Иерусалиме, умрёт от меча, от голода или от страшной болезни. Но каждый, кто покорится армии Вавилона, останется в живых".
Так говорить Господь: Це місто напевно буде віддане військові вавилонського царя на поталу, й воно його здобуде.»
И вот что ещё говорит Господь: "Город Иерусалим будет отдан армии царя Вавилонского. Он захватит этот город".
Тоді князі сказали цареві: «Нехай би вже раз убито цього чоловіка на смерть; адже він відіймає завзяття у вояків, що зостались у цьому місті, та й у всього народу, мовлявши такі слова; цей бо чоловік бажає не добра народові, а тільки лиха.»
Услышав, что говорит Иеремия, царские правители пошли к царю и сказали: "Иеремия должен умереть, ибо его речи лишают мужества воинов и всех, оставшихся в городе. Он не хочет нам добра и мечтает погубить жителей Иерусалима".
Цар Седекія відказав: «Ось він у ваших руках: цар бо не вдіє нічого проти вас.»
И царь Седекия ответил правителям: "Иеремия в ваших руках, я не могу ничем остановить вас".
Взяли вони Єремію та й укинули у водозбір царенка Малкії на тюремному дворі. Спустили вони туди Єремію на мотузках; а у водоймищі тому не було води, тільки багно, і загруз Єремія у багно.
И тогда эти правители схватили Иеремию и бросили в яму Малхии, сына царя. Яма находилась во дворе храма, где были царские охранники. Иеремию опустили в яму на верёвках. Воды в яме не было — была только грязь, в которую погрузился Иеремия.
Довідався Еведмелех кушій, скопець у царських палатах, що Єремію вкинуто у водозбір, — а цар сидів тоді при Веніяминових воротях, —
Но человек по имени Авдемелех услышал, что Иеремию посадили в эту яму. Авдемелех был евнухом в царском доме, родом из Эфиопии. Царь Седекия сидел в то время у ворот Вениамина.
вийшов із царського дому та й каже до царя:
Авдемелех вышел из царского дома и направился к воротам, чтобы поговорить с царём.
«Мій владико й царю! Не гаразд учинили ті люди, заподіявши таке пророкові Єремії: вони кинули його у водозбір; таж він умре там швидко з голоду, бо нема вже хліба в місті.»
Авдемелех сказал: "Мой государь и повелитель, правители поступили плохо: они бросили Иеремию в яму, чтобы он умер там".
Тоді цар повелів Еведмелехові кушієві: «Візьми звідси трьох чоловіків із собою та витягни Єремію з водоймища, покіль не вмер.»
Тогда царь Седекия приказал эфиопу Авдемелеху: "Возьми с собой трех человек из царского дома и вытащи Иеремию, пока он ещё жив".
Узяв Еведмелех із собою людей, увійшов у царський дім, у комору, набрав ізвідти подертого шмаття, непотрібних лахів і спустив їх на мотузку Єремії у водозбір.
Авдемелех взял людей, но сначала они пошли в подпол царского дома, где взяли старые ковры и поношенную одежду. Потом он опустил эти ковры на верёвке Иеремии.
І крикнув Еведмелех кушій до Єремії: «Візьми та попідкладай це шмаття й старі лахи собі попід пахви, під мотуззя!» Зробив так Єремія.
Эфиоп Авдемелех сказал Иеремии: "Подложи эти ковры и тряпьё себе под руки, и мы вытащим тебя". Иеремия сделал так, как ему посоветовал Авдемелех,
І потягли Єремію на мотузках і витягли його з водоймища, і перебував Єремія на тюремному дворі.
и его вытащили на верёвках из ямы. Иеремия остался под охраной во дворе храма.
Тоді цар Седекія покликав до себе пророка Єремію через третій вхід у храм Господній. Сказав цар Єремії: «Спитаю тебе дещо, та не затаюй від мене нічого.»
Царь Седекия послал за пророком Иеремией, которого привели к третьему входу в Господний храм. И царь сказал: "Иеремия, я хочу спросить тебя, но не скрывай от меня ничего и говори мне честно обо всём".
Єремія відказав Седекії: «Як я тобі все скажу, ти вб'єш мене; як дам тобі раду, ти не послухаєш мене.»
Иеремия ответил: "Если я скажу тебе, ты, вероятно, меня убьёшь; если я дам тебе совет, ты всё равно не послушаешься меня".
Тоді цар Седекія забожився потайки: «Як жив Господь, що дарував нам оце життя, не вб'ю тебе й не видам у руки тих людей, що важать на твоє життя.»
Но Седекия тайно поклялся Иеремии: "Господь даёт нам и дыхание, и жизнь. И так же верно, как то, что Господь жив, я не убью тебя, Иеремия, и обещаю не отдавать тебя тем правителям, которые хотят тебя убить".
Тоді Єремія сказав цареві Седекії: «Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Коли вийдеш до князів вавилонського царя, врятуєш своє життя й міста цього не спалять; зостанетеся ти й дім твій живими.
Тогда Иеремия сказал царю: "Господь, Бог Всемогущий, есть Бог Израиля. Он говорит: "Если ты сдашься царю Вавилона, жизнь твоя будет спасена, Иерусалим не будет сожжён, и ты и твоя семья будете живы.
Коли ж не вийдеш до князів вавилонського царя, місто це впаде в руки халдеям, і вони його спалять, а й сам ти не уникнеш їхніх рук.»
Но если ты не сдашься вавилонской армии, они сожгут Иерусалим дотла, и ты их не избежишь"".
І сказав цар Седекія до Єремії: «Боюсь тих юдеїв, що попереходили до халдеїв, щоб мене не видано їм у руки та щоб вони не знущались надо мною.»
Но царь ответил Иеремии: "Я боюсь, что солдаты отдадут меня иудеям, уже перешедшим на сторону вавилонской армии, и те будут плохо со мной обращаться".
Єремія ж сказав: «Не видадуть! Послухайся тільки голосу Господнього у тому, що я говорю до тебе, і буде тобі добре, й зостанешся живим.
Но Иеремия ответил: "Солдаты Вавилона не отдадут тебя перебежчикам-иудеям. Царь Седекия, подчинись Господу, сделай то, что я тебе сказал, всё получится удачно, и жизнь твоя будет спасена.
Коли ж затнешся вийти, то ось те, що явив мені Господь:
Но если ты откажешься сдаться армии Вавилона, Господь сказал мне, что тогда случится:
Усіх жінок, що позоставались у палатах юдейського царя, віддадуть до князів царя вавилонського, і ті жінки промовлятимуть: Ошукали тебе та одурили твої любі друзі! Ноги твої загрязли у болоті; вони ж повідверталися від тебе!
все женщины, которые остались в доме царя Иудеи, будут пленены и отведены к важным правителям царя Вавилона. Женщины твои будут смеяться над тобой в своих песнях: "Твои друзья тебя вели неправильным путём и были сильнее тебя, наш царь. Ты доверял этим друзьям, но ноги твои увязли в грязи, и друзья от тебя отступились".
— Усіх твоїх жінок і дітей відведуть до халдеїв, і сам ти не уникнеш рук їхніх; бо потрапиш до рук вавилонському цареві, і місто це спалять.»
Все женщины и дети будут уведены и отданы вавилонской армии. Ты сам не избежишь их рук и будешь пленён царём Вавилона, а Иерусалим будет сожжён дотла".
Седекія сказав до Єремії: «Щоб ніхто не знав про цю розмову, а то помреш.
Тогда Седекия сказал Иеремии: "Не говори никому, что я говорил с тобой, иначе ты умрёшь.
Коли ж би князі довідались, що я розмовляв з тобою, та прийшли й питали: Скажи лишень, що говорив єси цареві та що говорив тобі цар; не утаюй від нас, а то віддамо тебе на смерть, —
Правители мои могут узнать, что я говорил с тобой, и они могут прийти к тебе и спросить: "Что ты говорил царю Седекии, будь с нами честен и скажи нам всё, иначе мы тебя убьём".
то ти їм скажеш: Я благав царя щоб не повертав мене назад до Йонатанового будинку, щоб я не вмер там.»
Если они так тебе скажут, ответь им: "Я просил царя не посылать меня снова в подвальную камеру под домом Ионафана, иначе я умру там"".
І справді прийшли таки всі князі до Єремії та й розпитували у нього; він же відказав їм точнісінько, як повелів йому цар, і вони його не турбували, бо розмова не рознеслася.
И так случилось, что правители пришли к Иеремии со своими вопросами. Иеремия сказал им то, о чём просил его царь, и правители оставили его в покое. Никто не узнал, о чём они говорили.