Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його — Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.
Цедекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.
Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.
Цедекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.
Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.
Иерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя.
Цедекия восстал против царя Вавилона.
Цедекия восстал против царя Вавилона.
На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.
На девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца,174 Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они расположились станом вокруг города и окружили его осадными сооружениями.
Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.
Город был в осаде до одиннадцатого года правления царя Цедекии.
Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,
К девятому дню четвертого месяца175 голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.
зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, — хоч халдеї й облягали місто, — та й подалися дорогою у степ.
Тогда в городской стене была пробита брешь, и все войско бежало. Они покинули город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.
Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.
Но халдейское войско пустилось в погоню за царем Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Все войско Цедекии рассеялось, бросив его одного,
Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.
и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.
Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.
В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.
Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.
После этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увел в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.
П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, — це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, — Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.
В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона,176 начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришел в Иерусалим.
Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.
Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.
Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.
А халдейское войско под командованием начальника царской охраны разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.
Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.
Невузарадан, начальник царской охраны, увел в плен оставшихся в Иерусалиме людей вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.
Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами.
Но некоторых из бедного люда страны Невузарадан, начальник царской охраны, оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.
Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.
Халдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли всю бронзу в Вавилон.
Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.
Еще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась в храмовом служении.
Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла.
Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.
Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!
Бронзы от двух колонн, от моря с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок,177 сделанных царем Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.
Стовпи ж ті були — кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.
Каждая колонна была восемнадцати локтей в высоту и двенадцати локтей в обхвате178; стенки каждой были в четыре пальца толщиной, а внутри они были полыми.
На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.
Бронзовая капитель колонны имела пять локтей179 в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее гранатовыми яблоками.
Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було — сто.
По сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.
Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.
Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.
А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.
Из тех, кто еще оставался в городе, он взял одного евнуха, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.
Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;
Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.
а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.
В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так Иудея была выселена из своей земли.
Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році — 3023 юдеїв;
Вот количество людей, угнанных Навуходоносором в плен:
в седьмом году его власти180 — 3 023 иудея;
на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму — 832 душі;
в восемнадцатом году правления Навуходоносора181 —
832 человека были уведены из Иерусалима;
на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.
в двадцать третьем году его правления182 —
Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев.
Всего — 4 600 человек.
На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.
В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.183
Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,
Он говорил с ним дружелюбно и возвысил его над всеми царями, бывшими с ним в Вавилоне.
і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.
Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.