Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Єремії 51) | (Плач Єремії 1) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його — Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.
  • Коли був двадцять перший рік Седекії в його царюванні, а одинадцять років він царював у Єрусалимі. Ім’я його матері — Амітал, дочка Єремії з Ловени.
  • Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.
  • Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.
  • На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.
  • І було, що в дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його сила проти Єрусалима, і його оточили та оббудували його чотирикутним камінням довкола.
  • Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.
  • І прийшло місто в оточення аж до одинадцятого року царя Седекії.
  • Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,
  • У дев’ятий день місяця посилився голод у місті й не було хліба для народу землі.
  • зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, — хоч халдеї й облягали місто, — та й подалися дорогою у степ.
  • І пробилося місто, і всі боєздатні чоловіки вийшли вночі дорогою брами посеред стіни і передостіння, що було біля саду царя, а халдеї — поряд з містом, довкола. І пішли дорогою до Арави,
  • Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.
  • і сила халдеїв гналася за царем, і схопили його далі, за Єрихоном, а всі його слуги розсипалися від нього.
  • Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.
  • І схопили царя, і привели його до царя Вавилону в Девлат, і він заговорив до нього із судом.
  • Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.
  • І порізав цар Вавилону синів Седекії на його очах, і порізав в Девлаті всіх володарів Юди.
  • Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.
  • І осліпив очі Седекії та зв’язав його оковами по ногах, і відвів його цар Вавилону у Вавилон, і дав його до дому млина аж до дня, коли помер.
  • П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, — це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, — Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.
  • І п’ятого місяця, десятого дня місяця прийшов до Єрусалима Навузардан, архімаґир [1] , що стояв перед обличчям царя Вавилону.
  • Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.
  • І він запалив Господній дім і дім царя, і всі доми міста, і вогнем спалив усякий великий дім.
  • Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.
  • І халдейська сила, що з архимаґиром, знищила весь мур Єрусалима довкола.
  • Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.
  • Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами.
  • І архимаґир залишив останок народу як виноградарів і як землеробів.
  • Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.
  • А мідні стовпи, що в Господньому домі, і підставки та мідне море, що в Господньому домі, халдеї розбили і взяли їхню мідь, і віднесли до Вавилону.
  • Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.
  • І вінець, і посуд, і вилки, і весь мідний посуд, ті приладдя, якими служили:
  • Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла.
  • саффоти [2] і масмароти [3] , посуд для олії, світильники, кадильниці, чаші, які були із золота, золоті, та які були зі срібла, срібні, взяв архімаґир, —
  • Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!
  • і два стовпи, і одне море, і дванадцять мідних телят під морем, які зробив цар Соломон для Господнього дому. Не було ваги їхній міді.
  • Стовпи ж ті були — кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.
  • І стовпи, тридцять п’ять ліктів висота одного стовпа, і шнур — дванадцяти ліктів довкола нього, і його товщина — чотири пальці в обводі,
  • На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.
  • і на них — мідна капітель, і п’ять ліктів у довжину висота однієї капітелі, і сітка, і гранатові яблука на капітелі довкола — усі мідні. І так само другий стовп, вісім гранатових яблук по ліктю, у дванадцять ліктів.
  • Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було — сто.
  • І було дев’яносто шість гранатових яблук на одному боці, а всіх гранатових яблук на сітці довкола було сто.
  • Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.
  • І архімаґир взяв першого священика і другого священика, і трьох, що стерегли дорогу,
  • А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.
  • і одного євнуха, який був наставлений над боєздатними чоловіками, і сім славних мужів перед обличчям царя, яких знайшли в місті, і писаря сил, який пише для народу землі, та шістдесят чоловік із народу землі, яких знайшли посеред міста.
  • Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;
  • І Навузардан, архімаґир, узяв їх і привів їх до царя Вавилону в Девлат,
  • а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.
  • і цар Вавилону повбивав їх у Девлаті, у землі Емата.
  • Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році — 3023 юдеїв;
  • на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму — 832 душі;
  • на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.
  • На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.
  • І сталося, що в тридцять сьомому році по виселенні Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, у двадцять четвертий день місяця, Улемарадах, цар Вавилону, у рік, коли зацарював, узяв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з дому, в якому його стерегли.
  • Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,
  • І заговорив до нього добре, і дав його престол понад престоли царів, що з ним у Вавилоні.
  • і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.
  • І змінив його в’язничний одяг, і він постійно їв хліб перед його обличчям усі дні, які жив.
  • Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя.
  • І приписане постійно давалося йому від царя Вавилону з дня на день, аж до дня, в який помер.

  • ← (Єремії 51) | (Плач Єремії 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025