Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою! 
          
	  
	     
 	     
 	     
 	     
 	   
	   
          Ти можеш змінити мову читання:
            
            
          
            
              ru 
            
          
            
              en 
            
          
          
           
           
        
      
Паралельне читання   
← (Єремії 8) 
|
(Єремії 10) → 
 
 
  
    
      
Переклад Хоменка 
    
    
      
Новый русский перевод 
    
   
  
    
      
        
          
            
              
              «Хто дасть мені у пустині притулок подорожніх? Я покину тоді народ мій і піду геть від нього, бо всі вони перелюбники, зрадників зграя.
             
           
         
        
          
            
              
              О, если бы голова моя была водным потоком,  и глаза мои — фонтаном слез,  чтобы оплакивать мне днем и ночью  сраженных из моего народа.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Напинають язика свого, брехні лука. Зміцнились у краю, та не для правди, від одного бо ледарства до другого переходять; мене ж не знають, — слово Господнє.
             
           
         
        
          
            
              
              О, если бы был для меня в пустыне  постоялый двор,  чтобы я мог оставить свой народ  и удалиться прочь!  Все они — блудники,  сборище вероломных.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Стережіться одне одного і ні на якого брата не звіряйтесь, бо кожен брат лукаво чинить і кожен сусід наклеп розносить.
             
           
         
        
          
            
              
              — Как лук, напрягают язык для лжи;  не истиной побеждают в стране.  Идут от одного злодейства к другому  и не знают Меня, —  возвещает Господь. —
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Кожен обманює сусіда свого і правди вони не говорять. Язик свій призвичаїли неправду говорити, лукавлять аж до очманіння.
             
           
         
        
          
            
              
              Остерегайтесь друзей,  не доверяйте братьям,  потому что всякий брат — обманщик,  и всякий друг — клеветник.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Твоя оселя посеред обману; з-за обману не хочуть мене знати», — слово Господнє.
             
           
         
        
          
            
              
              Друг лжет другу,  никто правды в лицо не говорит.  Они приучили свой язык лгать  и грешат до изнеможения.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Тому так мовить Господь сил: «Ось я розтоплю їх і випробую; як же мені інакше вчинити з дочкою народу мого?
             
           
         
        
          
            
              
              Ты живешь среди коварного народа,  и из-за своего коварства они отказываются  знать Меня, —  возвещает Господь.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Нагострена стріла — язик їхній, він тільки про обман говорить. Мирно із своїм сусідою розмовляють своїми устами, а в серці своїм засідку готують.
             
           
         
        
          
            
              
              Поэтому так говорит Господь Сил: 
— Я переплавлю и испытаю их,  а как еще Мне поступить  с Моим грешным народом?
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Як же мені їх не скарати, — слово Господнє, — як же народові, як оцей, моя душа не мала б відплатити?
             
           
         
        
          
            
              
              Их язык — гибельная стрела,  он источает коварство.  С ближним они говорят по-дружески,  а в сердце готовят западню.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Над горами здійму плач і ридання та по пасовиськах у пустині жалобну пісню: вони бо випалені, ніхто там не проходить, ревіння худоби більш не чути. Від птаха у небі і до звіря — усе порозбігалось, повтікало.
             
           
         
        
          
            
              
              Неужели Я не накажу их за это? —  возвещает Господь. —  Неужели Я не воздам по заслугам  такому народу, как этот?
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Я зроблю з Єрусалиму купу каміння, кубло шакалів; а з міст Юдеї вчиню я безлюдну пустку.»
             
           
         
        
          
            
              
              Буду рыдать и оплакивать горы,  подниму плач о брошенных пастбищах.  Разорены они, никто не ходит по ним,  и не слышно мычания стад.  Птицы небесные разлетелись,  и разбежались все звери.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Хто такий мудрий, щоб це зрозуміти? Хто той, до кого уста Господні говорили, і хто міг би вказати? Чому загинув край, вигорілий, мов пустиня без перехожих?
             
           
         
        
          
            
              
              — Я сделаю Иерусалим грудой развалин,  логовом шакалов;  города Иудеи сделаю пустыней,  оставлю без жителей.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Господь сказав: «А що вони кинули закон мій, який я поклав був перед ними і не слухали голосу мого, і за ним не діяли,
             
           
         
        
          
            
              
              Кто достаточно мудр, чтобы понять это? Кто был научен Господом и может объяснить это? За что погибла страна и выжжена, как пустыня, по которой нельзя странствовать?
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              лише ходили за пожаданням свого серця, за Ваалами, чого їх навчили батьки їхні, —
             
           
         
        
          
            
              
              И Господь сказал:  — Это за то, что они оставили Мой Закон, который Я установил для них; они не слушались Меня и не исполняли Моего Закона.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              то на те так мовить Господь сил, Бог Ізраїля: Я нагодую їх, народ цей, полином і напою отруйною водою.
             
           
         
        
          
            
              
              Напротив, они упорно следовали желаниям своего сердца; они шли за Баалами, как их научили отцы.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Я їх порозсіваю поміж народами, яких вони не знали, ні вони самі, ані їхні батьки, і пошлю слідом за ними меч, аж поки їх не знищу.»
             
           
         
        
          
            
              
              Поэтому, так говорит Господь Сил, Бог Израиля: Я накормлю этот народ горькой пищей и напою отравленной водой.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Так каже Господь сил: «Розважте ж і покличте голосільниць, нехай прийдуть! Пошліть за мудрими жінками, нехай прийдуть.
             
           
         
        
          
            
              
              Я рассею их среди народов, которых не знали ни они, ни их отцы, и буду преследовать их мечом, пока не погублю их.
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              І незабаром здіймуть над ними лемент, щоб очі наші слізьми стікали і наші вії виливалися водою.
             
           
         
        
          
            
              
              Так говорит Господь Сил: 
— Подумайте! Позовите плакальщиц,  пошлите за искуснейшими из них.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Бо плач голосний чути з Сіону: Як нас пограбовано, як тяжко соромом побито, ми бо покинули країну, наші бо житла нас повикидали!»
             
           
         
        
          
            
              
              — Пусть придут поскорее  и плач о нас поднимут,  чтобы хлынули слезы у нас из глаз  и побежали с ресниц потоки.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Ба, слухайте, ви, жінки, слово Господнє: хай вухо ваше прийме слово з уст його. Навчіть ваших дочок ридати, й одна одну — жалобно співати.
             
           
         
        
          
            
              
              Плач слышен с Сиона:  «Как мы ограблены!  Как жестоко опозорены!  Мы покидаем свою страну,  наши жилища разрушены».
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Бо смерть продерлась у наші вікна, ввійшла в палати наші, щоб вигубити з вулиць діток, молодиків з майданів.
             
           
         
        
          
            
              
              Слушайте же слово Господне, женщины,  внимайте словам Его уст.  Научите плачу своих дочерей  и друг друга — горестным песням.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Поляжуть люди трупом, немов гній на чистім полі, немов снопи позад женця, та нікому буде збирати.
             
           
         
        
          
            
              
              Потому что смерть входит в наши окна  и вторгается в наши дворцы,  чтобы истребить детей на улицах  и юношей на площадях.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Так говорить Господь: «Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, хай не хвалиться сильний силою своєю, хай не хвалиться багатий своїм багатством.
             
           
         
        
          
            
              
              Скажи: так возвещает Господь: 
— Будут трупы людские лежать,  как навоз на открытом поле,  как снопы позади жнеца,  и некому будет собрать их.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Ні! Хто хвалиться, хай хвалиться тим, що розуміє і знає мене, що я — Господь, який творю милость і суд, і справедливість на землі; мені бо це довподоби, — слово Господнє.
             
           
         
        
          
            
              
              Так говорит Господь: 
— Пусть мудрец не хвалится мудростью,  сильный — силой,  а богатый — своим богатством;
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Ось настануть дні, — слово Господнє, — і я покараю всіх обрізаних в їхньому необрізанні:
             
           
         
        
          
            
              
              пусть тот, кто хвалится, хвалится тем,  что понимает и знает Меня,  тем, что Я — Господь, творящий милость,  правосудие и праведность на земле,  потому что это Мне угодно, —  возвещает Господь.
 
             
           
         
       
    
      
        
          
            
              
              Юдею, Єгипет, Едом, синів Аммона та Моава, і всіх, що голять скроні, що живуть у пустині, всі бо ті народи й увесь дім Ізраїля необрізані серцем.»
             
           
         
        
          
            
              
              Настанут дни, — возвещает Господь, — когда Я накажу всех, кто обрезан только по плоти —
             
           
         
       
    
 
  
← (Єремії 8) 
|
(Єремії 10) →