Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо! Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Єремії 8)
|
(Єремії 10) →
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
«Хто дасть мені у пустині притулок подорожніх? Я покину тоді народ мій і піду геть від нього, бо всі вони перелюбники, зрадників зграя.
О, если бы голова моя была водным потоком, и глаза мои — фонтаном слез, чтобы оплакивать мне днем и ночью сраженных из моего народа.
Напинають язика свого, брехні лука. Зміцнились у краю, та не для правди, від одного бо ледарства до другого переходять; мене ж не знають, — слово Господнє.
О, если бы был для меня в пустыне постоялый двор, чтобы я мог оставить свой народ и удалиться прочь! Все они — блудники, сборище вероломных.
Стережіться одне одного і ні на якого брата не звіряйтесь, бо кожен брат лукаво чинить і кожен сусід наклеп розносить.
— Как лук, напрягают язык для лжи; не истиной побеждают в стране. Идут от одного злодейства к другому и не знают Меня, — возвещает Господь. —
Кожен обманює сусіда свого і правди вони не говорять. Язик свій призвичаїли неправду говорити, лукавлять аж до очманіння.
Остерегайтесь друзей, не доверяйте братьям, потому что всякий брат — обманщик, и всякий друг — клеветник.
Твоя оселя посеред обману; з-за обману не хочуть мене знати», — слово Господнє.
Друг лжет другу, никто правды в лицо не говорит. Они приучили свой язык лгать и грешат до изнеможения.
Тому так мовить Господь сил: «Ось я розтоплю їх і випробую; як же мені інакше вчинити з дочкою народу мого?
Ты живешь среди коварного народа, и из-за своего коварства они отказываются знать Меня, — возвещает Господь.
Нагострена стріла — язик їхній, він тільки про обман говорить. Мирно із своїм сусідою розмовляють своїми устами, а в серці своїм засідку готують.
Поэтому так говорит Господь Сил:
— Я переплавлю и испытаю их, а как еще Мне поступить с Моим грешным народом?
Як же мені їх не скарати, — слово Господнє, — як же народові, як оцей, моя душа не мала б відплатити?
Их язык — гибельная стрела, он источает коварство. С ближним они говорят по-дружески, а в сердце готовят западню.
Над горами здійму плач і ридання та по пасовиськах у пустині жалобну пісню: вони бо випалені, ніхто там не проходить, ревіння худоби більш не чути. Від птаха у небі і до звіря — усе порозбігалось, повтікало.
Неужели Я не накажу их за это? — возвещает Господь. — Неужели Я не воздам по заслугам такому народу, как этот?
Я зроблю з Єрусалиму купу каміння, кубло шакалів; а з міст Юдеї вчиню я безлюдну пустку.»
Буду рыдать и оплакивать горы, подниму плач о брошенных пастбищах. Разорены они, никто не ходит по ним, и не слышно мычания стад. Птицы небесные разлетелись, и разбежались все звери.
Хто такий мудрий, щоб це зрозуміти? Хто той, до кого уста Господні говорили, і хто міг би вказати? Чому загинув край, вигорілий, мов пустиня без перехожих?
— Я сделаю Иерусалим грудой развалин, логовом шакалов; города Иудеи сделаю пустыней, оставлю без жителей.
Господь сказав: «А що вони кинули закон мій, який я поклав був перед ними і не слухали голосу мого, і за ним не діяли,
Кто достаточно мудр, чтобы понять это? Кто был научен Господом и может объяснить это? За что погибла страна и выжжена, как пустыня, по которой нельзя странствовать?
лише ходили за пожаданням свого серця, за Ваалами, чого їх навчили батьки їхні, —
И Господь сказал: — Это за то, что они оставили Мой Закон, который Я установил для них; они не слушались Меня и не исполняли Моего Закона.
то на те так мовить Господь сил, Бог Ізраїля: Я нагодую їх, народ цей, полином і напою отруйною водою.
Напротив, они упорно следовали желаниям своего сердца; они шли за Баалами, как их научили отцы.
Я їх порозсіваю поміж народами, яких вони не знали, ні вони самі, ані їхні батьки, і пошлю слідом за ними меч, аж поки їх не знищу.»
Поэтому, так говорит Господь Сил, Бог Израиля: Я накормлю этот народ горькой пищей и напою отравленной водой.
Так каже Господь сил: «Розважте ж і покличте голосільниць, нехай прийдуть! Пошліть за мудрими жінками, нехай прийдуть.
Я рассею их среди народов, которых не знали ни они, ни их отцы, и буду преследовать их мечом, пока не погублю их.
І незабаром здіймуть над ними лемент, щоб очі наші слізьми стікали і наші вії виливалися водою.
Так говорит Господь Сил:
— Подумайте! Позовите плакальщиц, пошлите за искуснейшими из них.
Бо плач голосний чути з Сіону: Як нас пограбовано, як тяжко соромом побито, ми бо покинули країну, наші бо житла нас повикидали!»
— Пусть придут поскорее и плач о нас поднимут, чтобы хлынули слезы у нас из глаз и побежали с ресниц потоки.
Ба, слухайте, ви, жінки, слово Господнє: хай вухо ваше прийме слово з уст його. Навчіть ваших дочок ридати, й одна одну — жалобно співати.
Плач слышен с Сиона: «Как мы ограблены! Как жестоко опозорены! Мы покидаем свою страну, наши жилища разрушены».
Бо смерть продерлась у наші вікна, ввійшла в палати наші, щоб вигубити з вулиць діток, молодиків з майданів.
Слушайте же слово Господне, женщины, внимайте словам Его уст. Научите плачу своих дочерей и друг друга — горестным песням.
Поляжуть люди трупом, немов гній на чистім полі, немов снопи позад женця, та нікому буде збирати.
Потому что смерть входит в наши окна и вторгается в наши дворцы, чтобы истребить детей на улицах и юношей на площадях.
Так говорить Господь: «Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, хай не хвалиться сильний силою своєю, хай не хвалиться багатий своїм багатством.
Скажи: так возвещает Господь:
— Будут трупы людские лежать, как навоз на открытом поле, как снопы позади жнеца, и некому будет собрать их.
Ні! Хто хвалиться, хай хвалиться тим, що розуміє і знає мене, що я — Господь, який творю милость і суд, і справедливість на землі; мені бо це довподоби, — слово Господнє.
Так говорит Господь:
— Пусть мудрец не хвалится мудростью, сильный — силой, а богатый — своим богатством;
Ось настануть дні, — слово Господнє, — і я покараю всіх обрізаних в їхньому необрізанні:
пусть тот, кто хвалится, хвалится тем, что понимает и знает Меня, тем, что Я — Господь, творящий милость, правосудие и праведность на земле, потому что это Мне угодно, — возвещает Господь.
Юдею, Єгипет, Едом, синів Аммона та Моава, і всіх, що голять скроні, що живуть у пустині, всі бо ті народи й увесь дім Ізраїля необрізані серцем.»
Настанут дни, — возвещает Господь, — когда Я накажу всех, кто обрезан только по плоти —
← (Єремії 8)
|
(Єремії 10) →