Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Плач Єремії 1) | (Плач Єремії 3) →

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

  • О як же то у своєму гніві Господь захмарив оту дочку Сіону! Кинув з небес на землю вроду Ізраїля! Не спогадав про свій підніжок у день свого гніву.
  • О, как навис гнев Владыки над дочерью Сиона,
    словно грозовые тучи!
    С небес сбросил на землю
    красу Израиля
    и не вспомнил о подножии ног Своих
    в день гнева Своего.

  • Зруйнував Господь, не пощадив, усі Якова оселі. Він зруйнував у своїм обуренні твердині дочки Юди, повалив їх на землю; царство з його князями збезчестив.
  • Без пощады поглотил Владыка
    все жилища Иакова,
    в гневе Своем Он разрушил
    твердыни дочери Иуды.
    Он отверг царство
    и в нечестии поверг вождей его на землю.

  • У палкому гніві розбив він усю Ізраїля потугу, відвів назад свою правицю перед супостатом. Він запалив у Якові немов би вогонь горючий, що звідусюди пожирає.
  • В свирепом гневе Он сокрушил
    все силы3 Израиля.
    Он отвел Свою правую руку,
    не защитил от наступающего врага.
    Он воспылал в Иакове, как пламя,
    что пожирает все вокруг.

  • Він нап'яв лука свого, немов би ворог, випрямивши правицю, немов би противник, і вибив усе, що миле очам; він на намет дочки Сіону вилив огнем свою досаду.
  • Подобно врагу, Он натянул Свой лук,
    занес Свою правую руку, словно недруг.
    Он сразил всех, кто приятен для глаз,
    излил Свой гнев, как огонь,
    на шатер дочери Сиона.

  • Господь неначе ворогом зробився; він зруйнував Ізраїля, зруйнував усі його палаци, знищив його твердині, збільшив дочці Юди плач і лемент.
  • Владыка стал подобен врагу,
    поглотил Он Израиль;
    уничтожил все дворцы его
    и разрушил твердыни его.
    Он умножил плач и причитание
    дочери Иуды.

  • Він спустошив, неначе сад, шатро своє, знищив свій намет зборів. Господь довів до того, що на Сіоні забуто про свята та суботи; і відкинув у палкому гніві царя та священика.
  • Разорил Он шатер Свой, как шалаш в огороде,4
    Он разрушил место собрания Своего.
    Господь заставил Сион забыть
    праздники и субботы.
    В свирепом гневе Он отверг
    царя и священника.

  • Господь відкинув жертовник свій, знехтував своєю святинею; він видав у ворожі руки мури його будинків. Крик знято в Господньому домі, неначе за якогось свята.
  • Владыка отверг Свой жертвенник
    и оставил Свое святилище;
    отдал Он в руки врагов
    стены дворцов Сиона.
    Неприятели подняли шум в доме Господа,
    словно в праздничный день.

  • Господь намислив розвалити мур дочки Сіону; простягнув мотузку, руки не стримав, щоб не руйнувати; засмутив мур і передмур'я, і вони разом тужать.
  • Господь решил разрушить
    стену дочери Сиона;
    Он протянул вервь5
    и не удержал Своей руки от разорения.
    Рыдали и стены и внешние укрепления,
    изнывая вместе.

  • Запались у землю його ворота, розбив він і зламав його засуви. Цар його з князями між народами, немає закону! Навіть його пророки не мають більш від Господа видіння.
  • Ворота ее втоптаны в землю,
    их засовы Он сломал и уничтожил.
    Царь и вожди ее в изгнании
    среди чужих народов.
    Нет больше Закона,
    и пророки ее не получают видений от Господа.

  • Сидять на землі мовчки старі дочки Сіону; посипали собі голови порохом, оперезалися вереттям. Схилили голови додолу дівчата єрусалимські.
  • Старцы дочери Сиона
    сидят безмолвно на земле,
    посыпали прахом головы свои
    и оделись в рубище.
    Девы Иерусалима
    опустили лица свои к земле.

  • Очі мої змарніли від сліз, нутро кипить у мене, жовч моя виливається на землю з-за погибелі дочки народу мого, бо діти й немовлята мліють по майданах міських.
  • Глаза мои ослабли от слез,
    душа моя мается,
    и сердце мое пролилось на землю
    из-за гибели народа моего,
    из-за того, что дети и грудные младенцы
    теряют сознание на улицах городских.

  • Просять у матерів своїх: «Хліба! Пити!» І умлівають, мов поранені, по майданах міських і виливають свої душі у материнське лоно.
  • Они говорят своим матерям:
    «Где хлеб и вино?» —
    теряя сознание, подобно раненым,
    на улицах городских,
    испуская дух
    на руках своих матерей.

  • Якого свідка маю тобі дати? До чого мені тебе уподобити, дочко єрусалимська? З чим тебе порівняти, щоб тебе потішити, дівице-дочко сіонська? Рана бо твоя велика, немов море; хто тебе вилікувати може?
  • Что скажу я тебе?
    С чем тебя сравню,
    о дочь Иерусалима?
    Чему уподоблю тебя,
    чтоб я мог утешить тебя,
    о дева, дочь Сиона?
    Рана твоя глубока, как море;
    кто может исцелить тебя?

  • Пророки твої бачили для тебе видіння пусті й оманливі; не розкривали твого беззаконства, щоб відвернути від тебе неволю; вони для тебе віщували пророцтва пусті та облудні.
  • Видения твоих пророков
    были ложными и пустыми.
    Они не раскрывали твой грех,
    иначе предотвратили бы твое пленение.
    Их пророчества были ложными
    и вводили тебя в заблуждение.

  • Сплескують руками над тобою всі перехожі; свищуть, кивають головою над єрусалимською дочкою: «То це те місто, що його звали найбільшою красою, радістю всього світу?»
  • Руками всплескивают все проходящие мимо,
    качают головой и глумятся
    над дочерью Иерусалима:
    «Не этот ли город называли
    совершенством красоты,
    радостью всей земли?»

  • Всі вороги твої на тебе пороззявляли пащеки, свищуть, скрегочуть зубами та примовляють: «Проглинули ми його! Оцього дня ми тільки й чекали! Таки дожили, узріли!»
  • Все враги твои широко разинули
    пасть свою на тебя.
    Они глумятся и скрежещут зубами, говоря:
    «Мы поглотили ее!
    Вот день, который мы так ждали,
    вот и дожили мы, вот и увидели!»

  • Вчинив Господь те, що задумав, виконав своє слово, що був заповів за днів днедавніх; спустошив без пощади, звеселив ворога над тобою, ріг противників твоїх підніс угору.
  • Господь исполнил Свой замысел,
    исполнил слово Свое,
    провозглашенное в древние дни.
    Разгромил Он тебя без пощады
    и позволил врагу злорадствовать над тобою,
    Он возвысил6 неприятелей твоих.

  • До Господа взивай зо свого серця, дівице — дочко Сіону! Лий потоком сльози днями й ночами! Не давай собі впину, очей твоїх зіницям не давай спокою!
  • Сердца людей взывают к Владыке.
    О стена дочери Сиона,
    день и ночь проливай слезы ручьем,
    не давай покоя себе,
    не давай отдыха глазам твоим!

  • Вставай, голоси уночі з початком кожної сторожі. Вилий водою твоє серце перед лицем Господнім. Здійми до нього твої руки за життя твоїх діток, що мліють з голоду на рогах усіх вулиць.
  • Вставай и взывай ночью,
    снова и снова.
    Изливай сердце свое, как воду,
    в присутствии Владыки.
    Простирай свои руки к Нему
    и моли о жизни детей своих,
    теряющих сознание от голода
    на всех перекрестках.

  • О, зглянься, Господи, й подивися: кому ти учинив так? Щоб жінки та їли плід свій, діток, яких плекали? Щоб у святині в Господній убивано священика й пророка?
  • — Взгляни, Господи, и посмотри,
    с кем Ты когда-либо поступал так,
    чтобы женщины ели своих детей,
    младенцев, вскормленных ими?
    Чтобы убивали священника и пророка
    в святилище Владыки?

  • Лежать на вулицях на землі діти й старі люди. Мої дівчата й мої хлопці від меча полягли; ти убив у день твого гніву, ти мордував без милосердя.
  • Дети и старики лежат в пыли на улицах,
    мои юноши и девушки пали от меча.
    Убивал Ты их в день гнева Своего,
    заколал их без пощады.

  • Ти поскликав, немов на празник, мої страхіття навкруг мене. В день гніву Господа ніхто не втік, не врятувався. Тих, що я випестила, виховала, винищив мій ворог.
  • Ты отовсюду, как на праздник,
    созвал на меня ужасы.
    В день гнева Господа
    никто не спасся и не уцелел.
    Тех, о ком я заботилась и кого растила,
    погубил мой враг.


  • ← (Плач Єремії 1) | (Плач Єремії 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025