Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
Я — человек, испытавший горе от жезла гнева Его.
Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
Он повёл меня и ввёл во тьму, а не во свет.
Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
Так, Он обратился на меня и весь день обращает руку Свою;
Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
измождил плоть мою и кожу мою, сокрушил кости мои;
Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
огородил меня и обложил горечью и тяготою;
Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
посадил меня в тёмное место, как давно умерших;
Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
окружил меня стеною, чтобы я не вышел, отяготил оковы мои,
Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
и когда я взывал и вопиял, задерживал молитву мою;
Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
каменьями преградил дороги мои, извратил стези мои.
Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
Он стал для меня как бы медведь в засаде, как бы лев в скрытном месте;
Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
извратил пути мои и растерзал меня, привёл меня в ничто;
Він нап'яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
натянул лук Свой и поставил меня как бы целью для стрел;
Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
Я стал посмешищем для всего народа моего, вседневною песнью их.
Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
Сокрушил камнями зубы мои, покрыл меня пеплом.
Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
И удалился мир от души моей; я забыл о благоденствии,
Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
и сказал я: погибла сила моя и надежда моя на Господа.
Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
Помысли о моём страдании и бедствии моём, о полыни и жёлчи.
Глибоко вбилось усе те мені в пам'ять, і душа моя в мені прибита;
Твёрдо помнит это душа моя и падает во мне.
Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
по милости Господа мы не исчезли, ибо милосердие Его не истощилось.
Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
Господь — часть моя, говорит душа моя, итак, буду надеяться на Него.
Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
Благ Господь к надеющимся на Него, к душе, ищущей Его.
Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
Благо тому, кто терпеливо ожидает спасения от Господа.
Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
сидит уединённо и молчит, ибо Он наложил его на него;
Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
полагает уста свои в прах, помышляя: «может быть, ещё есть надежда»;
Нехай наставить тому, хто б'є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
подставляет ланиту свою биющему его, пресыщается поношением,
Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
Но послал горе, и помилует по великой благости Своей.
Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
Ибо Он не по изволению сердца Своего наказывает и огорчает сынов человеческих.
А коли хтось бере під ноги усіх в'язнів країни
Но, когда попирают ногами своими всех узников земли,
чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
когда неправедно судят человека пред лицом Всевышнего,
коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?
когда притесняют человека в деле его: разве не видит Господь?
Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
Кто это говорит: «и то бывает, чему Господь не повелел быть»?
Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
Не от уст ли Всевышнего происходит бедствие и благополучие?
Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?
Зачем сетует человек живущий? всякий сетуй на грехи свои.
Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
Испытаем и исследуем пути свои, и обратимся к Господу.
Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
Вознесём сердце наше и руки к Богу, сущему на небесах:
Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
Ты покрыл Себя гневом и преследовал нас, умерщвлял, не щадил;
Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.
Ты закрыл Себя облаком, чтобы не доходила молитва наша;
Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
сором и мерзостью Ты сделал нас среди народов.
Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
Потоки вод изливает око моё о гибели дщери народа моего.
Око моє стікає без угаву, без перестання,
Око моё изливается и не перестаёт, ибо нет облегчения,
поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
доколе не призрит и не увидит Господь с небес.
Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
Око моё опечаливает душу мою ради всех дщерей моего города.
Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
Всячески усиливались уловить меня, как птичку, враги мои, без всякой причины;
Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
повергли жизнь мою в яму и закидали меня камнями.
Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
Воды поднялись до головы моей; я сказал: «погиб я».
Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
Ты слышал голос мой; не закрой уха Твоего от воздыхания моего, от вопля моего.
Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
Ты приближался, когда я взывал к Тебе, и говорил: «не бойся».
Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
Ты защищал, Господи, дело души моей; искуплял жизнь мою.
О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
Ты видишь, Господи, обиду мою; рассуди дело моё.
Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
Ты видишь всю мстительность их, все замыслы их против меня.
Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
Ты слышишь, Господи, ругательство их, все замыслы их против меня,
Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
речи восстающих на меня и их ухищрения против меня всякий день.
Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.
Воззри, сидят ли они, встают ли, я для них — песнь.
Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!
пошли им помрачение сердца и проклятие Твоё на них;