Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
Я — людина, яка бачить бідноту в палиці Його гніву.
Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
Він мене схопив і привів до темряви, а не до світла,
Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
лише на мене повернулася Його рука весь день.
Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
Зістарилось моє тіло і моя шкіра, Він розбив мої кості.
Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
Він понабудовував проти мене, і Він оточив мою голову, і навів злидні,
Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
посадив мене в темряві, як мертвих віку.
Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
Він понабудовував проти мене, і я не вийду, — тяжкими зробив мої мідні окови.
Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
І хоч я закричу, і голосно кликатиму, Він відгородив мою молитву.
Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
Він забудував мої дороги, загородив мої стежки, Він на мене навів тривогу.
Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
Він для мене — ведмідь, який полює, лев у схованці.
Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
Він переслідував мене, того, що відступив, і зупинив мене, поставив мене знищеним.
Він нап'яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
Він натягнув Свій лук і поставив мене, як ціль для стріли.
Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
Я став кпинами для всього мого народу, піснею для них увесь день.
Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
І вибив мої зуби камінцем, наситив мене попелом.
Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
І відсторонив від миру мою душу, — я забув про добро,
Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
тож я сказав: Пропала моя перемога і моя надія від Господа.
Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
Я загадав через мою убогість і моє переслідування, — гіркота і жовч
Глибоко вбилось усе те мені в пам'ять, і душа моя в мені прибита;
згадається, і надокучить мені моя душа.
Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
Вони нові щоранку, велика твоя вірність.
Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
Господь добрий для тих, що Його очікують, — для душі, яка Його шукатиме.
Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
Добре терпеливо чекати на Господнє спасіння і мовчати.
Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
сяде на самоті й мовчатиме, бо Він узяв на себе.
Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
Нехай наставить тому, хто б'є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
Підставить щоку тому, хто його б’є, насититься впокоренням,
Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
Бо Хто впокорив, змилосердиться за великим числом Свого милосердя.
Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
Адже Він не відповів від Свого серця і впокорив людських синів.
А коли хтось бере під ноги усіх в'язнів країни
Щоби впокорити під Його ногами всіх в’язнів землі,
чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
аби відхилити суд людини перед обличчям Всевишнього,
коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?
щоб засудити людину, коли її судить, — хіба Господь не побачив?
Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
Хто так сказав, і сталося, чи Господь не заповів?
Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
Хіба з уст Всевишнього вийде зло і добро?
Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?
Чому нарікає людина, живучи, — чоловік за свої гріхи?
Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
Наша дорога розвідана і досліджена, тож повернімося до Господа!
Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
Піднімімо наші серця до Всевишнього — на руках до неба.
Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!
Ми згрішили, ми були безбожні, і ми засмутили, і Ти не помилував.
Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
Ти навідався в гніві, і Ти нас відігнав. Ти вигубив, Ти не пощадив.
Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
щоб схилити мене і відкинути; Ти нас поставив посеред народів.
Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.
Проти нас відкрили свої уста всі наші вороги.
Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
Моє око виведе потоки води над побиттям дочки мого народу.
Око моє стікає без угаву, без перестання,
Моє око втопилося, тож не замовчу, щоб не було спочинку,
поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
аж доки Господь з неба не нахилиться і не побачить!
Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
Моє око нагромаджує на мою душу за всіх дочок міста.
Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
Мої вороги заповзялися полювати [1] на мене без підстави, як на горобця,
Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
убили в ставі моє життя і поставили на мене камінь, —
Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
полилася вода на мою голову. Я сказав: Я відкинений.
Я візвав твоє ім'я, Господи, із глибокої ями.
Господи, я закликав Твоє Ім’я з глибокого ставу.
Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
Ти почув мій голос, не сховай Твоїх вух від моєї молитви.
Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
Ти наблизився для допомоги мені в день, в який я закликав до Тебе. Ти мені сказав: Не бійся!
Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
Господи, ти розсудив суди моєї душі, — Ти визволив моє життя!
О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
Господи, Ти побачив мої тривоги, Ти відсудив мій суд.
Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
Ти побачив увесь їхній суд, усі їхні задуми щодо мене.
Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
Ти почув їхню погорду, усі їхні задуми проти мене,
Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
уста тих, що повстали, — проти мене, і їхні намагання проти мене весь день.
Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.
Поглянь на їхнє сидіння і їхнє вставання. Я — їхня пісня.
Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.
Господи, віддаси їм відплату, за ділами їхніх рук,