Переклад Хоменка

Новый русский перевод

Дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця надійшло до мене таке слово Господнє:

1

В девятом году, в десятый день десятого месяца,74 было ко мне слово Господа:

2

«Сину чоловічий, запиши собі сьогоднішнє число дня, бо цього дня цар вавилонський обляг Єрусалим.

2

— Сын человеческий, запиши этот день, сегодняшний день, потому что царь Вавилона в этот день осадил Иерусалим.

3

Скажи бунтівливому домові притчу й промов до нього: Так говорить Господь Бог: Постав казан, постав та налий води до нього.

3

Поведай этому мятежному дому притчу. Скажи им: «Так говорит Владыка Господь:

Поставь котел; поставь
и налей воды.

4

Поклади туди шматки м'яса, всілякі щонайліпші кусні, стегно й лопатку. Наповни його найдобірнішими кістками.

4

Брось в него мясо, хорошее мясо —
окорок и лопатку, —
и наполни лучшими из костей.

5

Візьми їх із овець найдобірніших, наклади дров під казан; нехай кипить усе сильно, аж поки кості в нім розваряться.

5

Возьми отборных овец;
разложи под котлом кости75;
пусть он кипит,
и пусть в нем сварятся кости.

6

Бо так говорить Господь Бог: Горе місту крови, казанові, вкритому іржею, іржею, що не відстає від нього. Шматок за шматком повикидай з нього, не треба на них кидати жереба,

6

Ведь так говорит Владыка Господь:

— Горе кровавому городу,
котлу проржавевшему,
чья ржавчина не отчистилась!
Опустошите его,
кусок за куском из него выбрасывая,
не выбирая по жребию.

7

бо пролита ним кров і досі посеред нього; на голій скелі зоставив її, не проливав її на землю, де б вона вкрилась була порохом.

7

Жители его пролили кровь — у всех на виду;
они пролили ее на голой скале,
не пролили ее на землю,
где ее покрыла бы пыль.

8

Щоб розбудити в собі гнів, щоб помститись, зоставив я пролиту ним кров на голій скелі, щоб вона не прикрилась.

8

Пробуждая для мести Мой гнев,
Я оставил ту кровь на голой скале,
где ее нельзя будет скрыть.

9

Тому ось як говорить Господь Бог: Горе місту крови! Я теж розкладу велике вогнище.

9

Поэтому так говорит Владыка Господь:

— Горе кровавому городу!
Я тоже сложу много дров для костра.

10

Наклади багато дров, запали вогонь, вари добре м'ясо, приготуй приправи, щоб аж кості розварились.

10

Подложи дров, разведи огонь,
отвари мясо, добавь приправу,
и пусть обуглятся кости.

11

Тоді постав порожній казан на жару, щоб розжарився, і мідь розжеврілась, щоб бруд у ньому розтопився, і щоб іржа на ньому зникла.

11

Поставь котел на угли пустым,
чтобы он разогрелся, и медь его раскалилась,
чтобы грязь его в нем расплавилась,
и ржавчина отгорела.

12

Та шкода праці! Груба іржа на ньому не сходить від вогню!

12

Нет, впустую Я утомлял Себя76:
не сошла глубокая ржавчина.
Так в огонь его вместе со ржавчиной!77

13

Від нечистоти твоїх злочинів я хотів очистити тебе, та ти не хотіло очиститись від твоєї нечистоти; тому не очистишся більше, аж докіль я не зжену мого гніву на тобі.

13

Твоя нечистота — это распутство. Когда Я пытался очистить тебя, ты не очистился, а теперь ты не очистишься до тех пор, пока Мой гнев на тебя не утихнет.

14

Я, Господь, сказав це. Так воно буде, я зроблю так. Я не попущу, не пожалую, не змилуюся! За твоїми вчинками та за твоїми діяннями буду тебе судити», — слово Господа Бога.

14

Я, Господь, сказал это. Настало время Мне действовать. Я не буду сдерживаться, щадить и сожалеть. Ты будешь судим по твоим путям и делам», — возвещает Владыка Господь.

15

Надійшло до мене таке слово Господнє:

15

Было ко мне слово Господа:

16

«Сину чоловічий! Ось я візьму в тебе втіху очей твоїх раптом; та ти не лементуй, не плач, не рони сліз.

16

— Сын человеческий, Я одним ударом отниму у тебя усладу глаз твоих. Но не скорби, не сетуй и не проливай слез.

17

Мовчки зідхай, жалоби по мертвих не справляй, обвивай собі голову турбаном, узуй ноги в сандалі, не закривай бороди й звичайного хліба не їж.»

17

Стони тихо, не устраивай плача по умершим. Не снимай головной убор и сандалии, не закрывай нижнюю часть лица и не ешь пищу плакальщиков.

18

Уранці говорив я до людей, а ввечорі умерла моя жінка. На другий день уранці зробив я, як мені було заповіджено.

18

Утром я говорил с народом, а вечером у меня умерла жена. На следующее утро я исполнил то, что мне было велено.

19

І питали в мене люди: «Чи то ж ти нам не скажеш, що воно значить те, що ти робиш?»

19

Тогда люди спросили меня:
— Не скажешь ли, какое значение для нас в том, что ты делаешь?

20

А я відповів їм: До мене надійшло таке слово Господнє:

20

Я сказал им:
— Ко мне было слово Господа:

21

«Скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Ось я віддаю на опоганення мою святиню, вашу зухвалу гординю, утіху очей ваших, одраду душі вашої. Сини ваші й дочки ваші, що ви позоставляли, поляжуть від меча.

21

Скажи дому Израиля: Так говорит Владыка Господь: «Я оскверню Свое святилище — крепость, которой вы гордитесь, усладу глаз ваших, которой жаждут ваши сердца. Оставленные вами сыновья и дочери падут от меча».

22

Ви будете робити так, як я робив: не будете закривати собі бороду й звичайного хліба не будете їсти.

22

Вы будете делать так, как делал я. Вы не будете закрывать нижнюю часть лица и есть пищу плакальщиков.

23

Турбани ваші зостануться у вас на головах і ваші сандалі в вас на ногах. Ви не будете лементувати й плакати. Ви будете нидіти у злочинах ваших, і одні з одними будете стогнати.

23

На головах у вас будут головные повязки, а на ногах — сандалии. Вы не будете ни скорбеть, ни сетовать, но станете чахнуть из-за своих грехов и тихо стонать.

24

Єзекиїл буде вам знаком. Ви будете чинити точнісінько так само, як він чинив, і як те все станеться, взнаєте, що я — Господь Бог.

24

— Иезекииль будет вам знамением: вы будете делать так, как делал он. Когда это сбудется, вы узнаете, что Я — Владыка Господь.

25

Щождо тебе, сину чоловічий, то того дня, як я відніму від них їхню силу, їхню горду радість, утіху очей їхніх, одраду їхньої душі, синів їхніх і дочок їхніх, —

25

А ты, сын человеческий, в тот день, когда Я отниму у них твердыню, их ликование и славу, усладу их глаз, к которой стремятся их сердца, и их сыновей и дочерей,

26

того дня прийде до тебе втікач, щоб принести тобі про це вістку.

26

в тот самый день придет уцелевший, чтобы рассказать тебе новости.

27

Того дня твої уста відкриються до втікача, і ти станеш говорити й не будеш більше німим; і будеш для них знаком, і вони взнають, що я — Господь.»

27

Тогда твои уста откроются. Ты заговоришь с ним и не будешь больше хранить молчание. Ты будешь для них знамением, и они узнают, что Я — Господь.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Новый русский перевод

Єзекіїла 24

Иезекииль 24