Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
«Сину чоловічий! Промов до твоїх земляків і скажи їм: Коли я пошлю меч на якусь землю, а люди тієї землі візьмуть із-між себе чоловіка та й поставлять його за вартового в себе,
сын человеческий! изреки слово к сынам народа твоего и скажи им: если Я на какую-либо землю наведу меч, и народ той земли возьмёт из среды себя человека и поставит его у себя стражем;
і він побачить меч, що йде на землю, та й затрубить у трубу й остереже людей,
и он, увидев меч, идущий на землю, затрубит в трубу и предостережёт народ;
і коли хтось почує звук труби, але не зважатиме на нього, і меч надійде і його захопить, — то кров його упаде на його голову.
и если кто будет слушать голос трубы, но не остережёт себя, — то, когда меч придёт и захватит его, кровь его будет на его голове.
Він чув звук труби, але не зважав на нього: кров його буде на ньому. Той же, хто зважав, урятував життя своє.
Голос трубы он слышал, но не остерёг себя, кровь его на нём будет; а кто остерёгся, тот спас жизнь свою.
Коли ж вартовий побачить меч і не затрубить у трубу, і люди не будуть остережені, і прийде меч та й забере в когось із них життя, то той умре за свою провину, але (відповідальности за) кров його я буду вимагати з руки вартового.
Если же страж видел идущий меч и не затрубил в трубу, и народ не был предостережён, — то, когда придёт меч и отнимет у кого из них жизнь, сей схвачен будет за грех свой, но кровь его взыщу от руки стража.
Отже, й тебе, сину чоловічий, поставив я вартовим над домом Ізраїля, щоб ти, як почуєш з моїх уст слово, остеріг їх від мене.
И тебя, сын человеческий, Я поставил стражем дому Израилеву, и ты будешь слышать из уст Моих слово и вразумлять их от Меня.
Коли я скажу безбожникові: Безбожнику, ти вмреш! — і ти не скажеш нічого, щоб відвернути безбожника від його поведінки, то він, безбожник, умре за свою провину, але (відповіді за) кров його я буду вимагати від тебе.
Когда Я скажу беззаконнику: «беззаконник! ты смертью умрёшь», а ты не будешь ничего говорить, чтобы предостеречь беззаконника от пути его, — то беззаконник тот умрёт за грех свой, но кровь его взыщу от руки твоей.
Коли ж ти остеріг безбожника, щоб він відвернувсь від своєї поведінки, і він від неї не відвернувся, то він умре за свою провину, а ти врятував свою душу.
Если же ты остерегал беззаконника от пути его, чтобы он обратился от него, но он от пути своего не обратился, — то он умирает за грех свой, а ты спас душу твою.
Ти ж, сину чоловічий, скажи домові Ізраїля: Ви все говорите: Проступки наші і гріхи наші тяжать над нами, і ми через них гинемо. Як нам жити?
И ты, сын человеческий, скажи дому Израилеву: вы говорите так: «преступления наши и грехи наши на нас, и мы истаеваем в них: как же можем мы жить?»
Скажи їм: Клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив. Відверніться, відверніться від вашої лихої поведінки! Чому б вам умирати, доме Ізраїля?
Скажи им: живу Я, говорит Господь Бог: не хочу смерти грешника, но чтобы грешник обратился от пути своего и жив был. Обратитесь, обратитесь от злых путей ваших; для чего умирать вам, дом Израилев?
Ти ж, сину чоловічий, промов до твоїх земляків: Праведність праведного не врятує його, коли він провиниться, і безбожність безбожного не пошкодить йому, коли він навернеться від своєї безбожности. Праведник, коли згрішить, не зможе залишитися живим за свою праведність.
И ты, сын человеческий, скажи сынам народа твоего: праведность праведника не спасёт в день преступления его, и беззаконник за беззаконие своё не падёт в день обращения от беззакония своего, равно как и праведник в день согрешения своего не может остаться в живых за свою праведность.
Коли я скажу праведникові: Ти будеш жити, — а він, поклавшись на свою праведність, заходиться чинити зло, то йому не згадаються усі його праведні учинки, і він помре за зло, яке чинив.
Когда Я скажу праведнику, что он будет жив, а он понадеется на свою праведность и сделает неправду, — то все праведные дела его не помянутся, и он умрёт от неправды своей, какую сделал.
А коли я скажу безбожникові: Ти мусиш умерти! — він же навернеться від своїх гріхів і почне чинити суд і справедливість,
А когда скажу беззаконнику: «ты смертью умрёшь», и он обратится от грехов своих и будет творить суд и правду,
зверне заставу, віддасть награбоване, ходитиме в законах, що ведуть до життя, зла більше не буде чинити, — то він напевне не вмре, — він житиме.
если этот беззаконник возвратит залог, за похищенное заплатит, будет ходить по законам жизни, не делая ничего худого, — то он будет жив, не умрёт.
Ні одного гріха, які вчинив, йому не згадають більше: він почав творити суд і справедливість, і буде жити.
Ни один из грехов его, какие он сделал, не помянется ему; он стал творить суд и правду, он будет жив.
А твої земляки говорять: Не по правді чинить Господь, — тим часом як самі вони чинять не по правді.
А сыны народа твоего говорят: «неправ путь Господа», тогда как их путь неправ.
Коли праведник відвернеться від своєї праведности й заходиться чинити зло, він за те вмре.
Когда праведник отступил от праведности своей и начал делать беззаконие, то он умрёт за то.
А коли безбожник навернеться від своїх гріхів і стане чинити суд і справедливість, то він за те буде жити.
И когда беззаконник обратился от беззакония своего и стал творить суд и правду, он будет за то жив.
А ви говорите: Не по правді чинить Господь! Я судитиму вас, доме Ізраїля, кожного за його вчинками.»
А вы говорите: «неправ путь Господа!» Я буду судить вас, дом Израилев, каждого по путям его.
Дванадцятого року, п'ятого дня десятого місяця нашого вислання, прибув до мене один утікач із Єрусалиму і звістив: Узято місто!
В двенадцатом году нашего переселения, в десятом месяце, в пятый день месяца, пришёл ко мне один из спасшихся из Иерусалима и сказал: «разрушен город!»
Та ще ввечорі напередодні перед приходом утікача найшла була на мене рука Господня, розтуливши мені уста саме, як той уранці прибув був до мене. Уста мої розтулились, і я не був більше німим.
Но ещё до прихода сего спасшегося вечером была на мне рука Господа, и Он открыл мне уста, прежде нежели тот пришёл ко мне поутру. И открылись уста мои, и я уже не был безмолвен.
«Сину чоловічий! Мешканці тих руїн на Ізраїльській землі мовлять ось яке: Авраам був один і одержав цю землю в посілість, а нас багато: тож нам належиться земля в посілість.
сын человеческий! живущие на опустелых местах в земле Израилевой говорят: «Авраам был один и получил во владение землю сию, а нас много; итак нам дана земля сия во владение».
Отже, скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви їсте з кров'ю, підводите очі ваші на бовванів і проливаєте кров, — та й хочете одержати в посілість землю?
Посему скажи им: так говорит Господь Бог: вы едите с кровью и поднимаете глаза ваши к идолам вашим, и проливаете кровь; и хотите владеть землёю?
Ви спираєтесь на ваші мечі, коїте гидоти, знечещуєте один у одного жінок, — та й хочете одержати в посілість землю?
Вы опираетесь на меч ваш, делаете мерзости, оскверняете один жену другого, и хотите владеть землёю?
Ось як маєш їм сказати: Так говорить Господь Бог: Клянусь, як от живу я! Ті, що живуть у руїнах, поляжуть від меча; тих, що на полі, віддам на здобич звірю; а ті, що по твердинях та печерах, помруть від чуми,
Вот что скажи им: так говорит Господь Бог: живу Я! те, которые на местах разорённых, падут от меча; а кто в поле, того отдам зверям на съедение; а которые в укреплениях и пещерах, те умрут от моровой язвы.
Я зроблю країну безлюдною пустинею, і прийде кінець її гордій могутності. Гори Ізраїля лежатимуть пустинею, ніхто не буде більше ними проходити.
И сделаю землю пустынею из пустынь, и гордое могущество её престанет, и горы Израилевы опустеют, так что не будет проходящих.
І взнають, що я — Господь, як зроблю країну безлюдною пустинею, за всі їхні гидоти, що вони коїли.
И узнают, что Я Господь, когда сделаю землю пустынею из пустынь за все мерзости их, какие они делали.
Щождо тебе, сину чоловічий, то ось твої земляки розмовляють про тебе попід мурами та в дверях коло домів у себе; один до одного, і брат до брата кажуть: Ходім, послухаймо, яке слово вийшло від Господа!
А о тебе, сын человеческий, сыны народа твоего разговаривают у стен и в дверях домов и говорят один другому, брат брату: «пойдите и послушайте, какое слово вышло от Господа».
І вони приходять до тебе гуртом і сідають перед тобою — люд мій! — і слухають твої слова, але не виконують їх. Брехня в них на устах, серце їх уганяє за наживою.
И они приходят к тебе, как на народное сходбище, и садится перед лицом твоим народ Мой, и слушают слова твои, но не исполняют их; ибо они в устах своих делают из этого забаву, сердце их увлекается за корыстью их.
І ось ти в них, мов співак забавний, що має гарний голос ще й на струнах доладу перебирає. Вони слухають твоє слово, але не виконують його.
И вот, ты для них — как забавный певец с приятным голосом и хорошо играющий; они слушают слова твои, но не исполняют их.