Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Я, Навуходоносор, жив спокійно у моєму домі й був щасливий у моїм палаці.
Я, Навуходоносор, был дома, у себя во дворце, в покое и изобилии.
Та приснивсь мені сон, який налякав мене, й думки на моєму ложі й видіння моєї голови збентежили мене.
Но мне приснился сон, который испугал меня. Когда я лежал в постели, образы и видения, которые я видел, устрашили меня.
І дав я наказ привести до мене всіх вавилонських мудреців, щоб з'ясували мені його значення.
И я повелел привести ко мне всех мудрецов Вавилона, чтобы они истолковали мне этот сон.
От і прийшли віщуни, чародії, халдеї й звіздознавці. Я оповів їм сон, але вони не могли з'ясувати мені його значення.
Когда чародеи, волшебники, мудрецы-халдеи и колдуны пришли, я рассказал им сон, но они не смогли мне его истолковать.
Нарешті ввійшов до мене Даниїл, що йому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух святих богів, і я оповів йому сон:
Наконец, ко мне пришел Даниил, и я рассказал сон ему. (Его зовут Белтешаццар, в честь моего бога, и дух святых богов15 пребывает в нем.)
«Валтасаре, голово над віщунами! Я знаю, що дух святих богів у тобі й що тобі ніяка тайна не завдає труду; вислухай же видіння мого сну й скажи мені його значення.
Я сказал:
— Белтешаццар, глава чародеев, я знаю, что в тебе пребывает дух святых богов, и нет такой тайны, разгадка которой тебя бы затруднила. Выслушай мой сон16; истолкуй его мне.
— Белтешаццар, глава чародеев, я знаю, что в тебе пребывает дух святых богов, и нет такой тайны, разгадка которой тебя бы затруднила. Выслушай мой сон16; истолкуй его мне.
Видіння моєї голови на моєму ложі: Дивлюсь я, аж ось посеред землі дерево дуже високе.
Вот что мне приснилось, когда я лежал в своей постели: я посмотрел и увидел дерево огромной высоты, стоявшее посреди земли.
Виросло дерево те й стало сильним; вершина його сягала аж до неба, аж до країв землі його було видно.
Дерево выросло большим и сильным, вершиной оно касалось небес; его было видно до самых краев земли.
Листя на ньому було гарне і плодів на ньому рясно, так що поживи було б для всіх на ньому; у холодку під ним ховались польові звірі, в його гілляках жили небесні птиці, з нього живилось усяке тіло.
Листья его были прекрасны, плоды изобильны, и на нем была пища для всех. Под ним находили пристанище полевые звери, а небесные птицы жили на его ветвях; от него кормилось всякое живое существо.
І бачив я у видіннях моєї голови на моєму ложі — аж це зійшов із неба Невсипущий і Святий.
В видениях, бывших мне, когда я лежал в постели, я видел, как святой страж сошел с небес.
Він скричав голосно й так промовив: Зрубайте дерево і пообрубуйте його гілляки; обтрусіте листя з нього і плоди його порозкидайте: хай повтікають звірі з-під нього і птиці з його галуззя.
Он громко воскликнул: «Срубите дерево и отсеките его ветви; оборвите его листья и разбросайте плоды. Пусть звери удалятся из-под него, и птицы с его ветвей.
Одначе, пень з корінням у землі залишіте, але в залізних ланцюгах та мідяних, серед трави на полі. Нехай його скроплює роса небесна, нехай, як і худобі, пай його буде з трави земної.
Но пень с корнями, скованный железом и бронзой, пусть останется в земле, среди полевой травы. Пусть орошает его небесная роса, пусть он живет со зверями среди земных растений.
Хай перетворять його серце людське і хай дадуть йому серце звіряче, і хай над ним минуть сім часів!
Пусть отойдет от него человеческий разум, и дастся ему разум звериный, пока не пройдет семь лет.
Ця постанова зроблена на раді Невсипущих і справа ця — Святих слово, щоб живі знали, що Найвищий панує над людським царством і дає його, кому захоче, і настановляє над ним найприниженішого між людьми.
Решение возвещено по приговору стражей, постановление дано по воле святых, чтобы познали живущие, что Всевышний властвует над царствами смертных, отдает их тому, кому пожелает, и ставит над ними даже последних между людьми».
Отакий сон приснився мені, цареві Навуходоносорові; а ти, Валтасаре, скажи його значення, бо ніхто з мудреців мого царства не міг пояснити його глузду, а ти можеш, бо дух святих богів у тобі.»
Таков сон, который приснился мне, царю Навуходоносору. Итак, Белтешаццар, скажи мне его толкование, потому что никто из мудрецов моего царства не может мне его истолковать. Но ты можешь, потому что в тебе пребывает дух святых богов.
Тоді Даниїл, якому ім'я Валтасар, деякий час перебував, мов приголомшений і думки тривожили його. Аж цар почав знову говорити й мовив: «Валтасаре! Нехай цей сон і це видіння тебе не тривожать.» А Валтасар у відповідь: «Пане мій! Нехай би ненависникам твоїм цей сон і ворогам твоїм його значення!
Тогда Даниил (называемый также Белтешаццаром) пришел на время в крайнее замешательство и устрашился собственных мыслей. Царь сказал:
— Белтешаццар, пусть ни сон, ни его значение не пугают тебя.
Белтешаццар ответил:
— Мой господин, твоим бы врагам этот сон, и твоим бы неприятелям его значение!
— Белтешаццар, пусть ни сон, ни его значение не пугают тебя.
Белтешаццар ответил:
— Мой господин, твоим бы врагам этот сон, и твоим бы неприятелям его значение!
Дерево, що ти бачив, що стало великим і сильним, що вершина його сягала аж до неба й що до країв землі його було видно,
Дерево, которое в твоем видении выросло большим и сильным, касалось вершиной небес и было видно всей земле,
що на ньому лист був гарний і плодів на ньому рясно, так що поживи було для всіх на ньому: для звірів польових, які жили під ним, і для птиць небесних, які перебували на його гілляках, —
с прекрасными листьями и изобильными плодами, всех кормящее, дающее пристанище полевым зверям и гнездовья в своих ветвях небесным птицам, —
це ти, царю, який став великим та сильним, велич якого зросла й сягнула аж до неба, влада ж твоя — до країв світу.
это ты, о царь! Ты стал великим и сильным; твое величие возросло и достигло небес, а владычество твое простирается до краев земли.
А що ти, царю, бачив Невсипущого й Святого, який зійшов з неба й сказав: Зрубайте дерево й знищіть його, одначе пень із корінням залишіть у землі, але в залізних і мідяних ланцюгах, серед трави на полі; нехай його скроплює роса небесна й нехай з худобою на полі пай його буде, аж поки не минуть над ним сім часів, —
Ты, царь, видел святого стража, спускающегося с небес и говорящего: «Срубите дерево и погубите его, но оставьте пень, сковав его железом и бронзой, среди полевой травы, и корни его пусть останутся в земле. Пусть его орошает небесная роса; пусть он живет, как дикие звери, пока не пройдет семь лет».
то ось його значення, царю, і постанова Найвищого, який прийде на мого пана царя:
Вот толкование, о царь, и вот решение Всевышнего против моего господина царя:
Тебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш із дикими звірями; тебе будуть, немов вола, травою годувати й роса з неба падатиме на тебе, й сім часів промине над тобою, аж поки не взнаєш, що Найвищий панує над людським царством і дає його, кому захоче.
тебя прогонят от людей, и ты будешь жить с дикими зверями. Ты будешь есть траву, подобно волу, и тебя будет омывать небесная роса. Семь лет пройдет, прежде чем ты признаешь, что Всевышний властвует над царствами смертных и отдает их, кому пожелает.
А що наказано було залишити пень із корінням дерева, то це означає, що твоє царство зостанеться при тобі, коли ти визнаєш владу небесну.
Повеление оставить пень с корнями означает, что твое царство будет возвращено тебе, когда ты признаешь, что Небеса правят всем.
Тому, о царю, нехай моя порада буде тобі довподоби: спокутуй твої гріхи милостинею і твої переступи — милосердям до бідних; може, й продовжиться твій спокій-благополуччя.»
Поэтому пусть будет тебе угодно, о царь, принять мой совет: загладь17 свои грехи, творя правду, и свои беззакония — милосердием к притесненным. Может быть, тогда твое благоденствие и продолжится.
За дванадцять місяців, походжаючи царським палацом у Вавилоні,
Двенадцать месяцев спустя, когда царь гулял по крыше18 царского дворца в Вавилоне,
заговорив цар і сказав: «Чи ж не великий цей Вавилон, що я побудував як царський осідок моєю превеликою потугою і на славу величі моїй?»
он сказал:
— Разве не я воздвиг этот великий Вавилон, город царский, своей могучей силой и во славу своего величия?
— Разве не я воздвиг этот великий Вавилон, город царский, своей могучей силой и во славу своего величия?
Та ще слова були на устах царських, як надійшов з неба голос: «До тебе, царю Навуходоносоре, мовиться: Царство відійшло від тебе!
Эти слова еще были у него на устах, когда с небес раздался голос:
— Вот что определяется о тебе, царь Навуходоносор: твоя царская власть отнята у тебя.
— Вот что определяется о тебе, царь Навуходоносор: твоя царская власть отнята у тебя.
І тебе виженуть з-поміж людей, і ти житимеш з дикими звірями, й годуватимуть тебе, немов вола, травою, і сім часів промине над тобою, аж поки не взнаєш, що Найвищий панує над людським царством, і кому захоче, тому його дає.»
Тебя прогонят от людей, и ты будешь жить с дикими зверями и есть траву, подобно волу. Семь лет пройдет, прежде чем ты признаешь, что Всевышний властвует над царствами смертных и отдает их, кому пожелает.
Тієї ж самої миті справдилося над Навуходоносором це слово й його вигнано з-поміж людей, і він їв траву, немов віл, і роса з неба падала на його тіло, аж поки його волосся не виросло, немов на орлі, і кігті, немов у птиці.
И тотчас же сказанное о Навуходоносоре исполнилось. Его прогнали от людей, и он ел траву, подобно волу. Его тело омывалось небесной росой до тех пор, пока его волосы не выросли длинными, как перья орла, а ногти не стали точно птичьи когти.
«Як же минули ті дні, я, Навуходоносор, підвів мої очі до неба, й розум мій повернувся до мене. Тоді я благословив Найвищого, я хвалив і прославляв Живого повіки. Влада котрого — влада вічна, і царство котрого — від роду й до роду.
В конце этого времени я, Навуходоносор, поднял взор к небу, и мой разум вернулся ко мне. Тогда я благословил Всевышнего; я восхвалил и восславил Его, Живущего вечно.
— Владычество Его — владычество вечное;
царство Его — из поколения в поколение.
Усі, що живуть на землі, не варті нічого! Він чинить з воїнством небесним по своїй волі, а й з тими, що живуть на світі, й нема такого, хто вдарив би його по руці і мовив йому: Що дієш?
Все обитатели земли
ничего не значат.
Он поступает по воле Своей
с небесными силами
и обитателями земли.
Никто не властен сдержать Его руку
или сказать Ему: «Что Ты сделал?»
Під той час повернувсь до мене мій розум, і на славу мого царства повернулась мені моя велич і мій блиск, і мої радники та мої вельможі мене шукали, і моє царство було привернено мені, й мені знову була дана ще більша влада.
В то же время, когда вернулся ко мне мой разум, ко мне вернулись и царская слава, и честь, и величие. Мои советники и приближенные возвратились ко мне, вернули меня на мой престол, и я стал еще более велик, чем прежде.
Тепер я, Навуходоносор, хвалю, возношу й славлю Небесного Царя, всі діла якого праведні, всі путі справедливі й який може принизити тих, що гордо ходять.»
Теперь я, Навуходоносор, хвалю, превозношу и славлю Царя небес, потому что все, что Он делает, есть истина и все Его пути праведны. А тех, кто ходит в гордыне, Он властен смирить.