Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New American Standard Bible
Дарій мідянин посів царство, коли йому було 62 роки.
Daniel Serves Darius
It seemed good to Darius to appoint 120 satraps over the kingdom, that they would be in charge of the whole kingdom,
It seemed good to Darius to appoint 120 satraps over the kingdom, that they would be in charge of the whole kingdom,
І вподобалось Дарієві настановити над царством 120 сатрапів, щоб були по всьому царстві,
and over them three commissioners (of whom Daniel was one), that these satraps might be accountable to them, and that the king might not suffer loss.
а над ними трьох князів, — одним же з них був Даниїл, — щоб ті сатрапи здавали їм рахунок, а й щоб цареві не було ніякої шкоди.
Then this Daniel began distinguishing himself among the commissioners and satraps because he possessed an extraordinary spirit, and the king planned to appoint him over the entire kingdom.
Даниїл же цей перевищував князів і сатрапів, бо в ньому був високий дух, і цар мав на думці настановити його над усім царством.
Then the commissioners and satraps began trying to find a ground of accusation against Daniel in regard to government affairs; but they could find no ground of accusation or evidence of corruption, inasmuch as he was faithful, and no negligence or corruption was to be found in him.
Тому князі й сатрапи запопалися шукати приключки, щоб Даниїла обвинуватити в управі царством, але не могли знайти ніякої зачіпки й ніякої провини, бо він був вірний і не було в ньому ніякої недбалости й провини.
Then these men said, “We will not find any ground of accusation against this Daniel unless we find it against him with regard to the law of his God.”
І сказали оті люди: «Не знайти нам проти цього Даниїла ніякої приключки, якщо не знайдемо її проти нього в законі його Бога.»
Then these commissioners and satraps came by agreement to the king and spoke to him as follows: “King Darius, live forever!
От і прийшли ті князі й сатрапи поквапно до царя й сказали до нього так: «Царю Дарію, живи повіки!
“All the commissioners of the kingdom, the prefects and the satraps, the high officials and the governors have consulted together that the king should establish a statute and enforce an injunction that anyone who makes a petition to any god or man besides you, O king, for thirty days, shall be cast into the lions’ den.
Усі князі царства, намісники, радники й правителі врадили між собою, щоб вийшла царська постанова з оповіщеною забороною, саме — кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім тебе, царю, аби було вкинуто в яму для левів.
“Now, O king, establish the injunction and sign the document so that it may not be changed, according to the law of the Medes and Persians, which may not be revoked.”
Тож учини, царю, таку заборону й підпиши наказ, аби був він незмінний за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
Therefore King Darius signed the document, that is, the injunction.
І підписав цар Дарій наказ із забороною.
Now when Daniel knew that the document was signed, he entered his house (now in his roof chamber he had windows open toward Jerusalem); and he continued kneeling on his knees three times a day, praying and giving thanks before his God, as he had been doing previously.
Скоро Даниїл довідався, що підписано такий наказ, то пішов до свого дому; а були в його верхній кімнаті вікна відчинені навпроти Єрусалиму, і він тричі на день припадав навколішки й молився та хвалив свого Бога, як це він був робив звичайно й перед тим.
Then these men came by agreement and found Daniel making petition and supplication before his God.
Тоді ті люди прийшли поквапно й знайшли Даниїла, що молився й благав свого Бога.
Then they approached and spoke before the king about the king’s injunction, “Did you not sign an injunction that any man who makes a petition to any god or man besides you, O king, for thirty days, is to be cast into the lions’ den?” The king replied, “The statement is true, according to the law of the Medes and Persians, which may not be revoked.”
Відразу прийшли вони до царя та й почали говорити про царську заборону: «Чи ж не підписав ти заборону, яка кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім для левів?» Цар у відповідь сказав: «Це річ певна, за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
Then they answered and spoke before the king, “Daniel, who is one of the exiles from Judah, pays no attention to you, O king, or to the injunction which you signed, but keeps making his petition three times a day.”
Тоді ті відповіли, мовивши до царя: «Даниїл, що з полонених синів юдейських, не вважає ні на тебе, царю, ні на заборону, яку ти підписав, лише тричі на день проказує свою молитву.»
Then, as soon as the king heard this statement, he was deeply distressed and set his mind on delivering Daniel; and even until sunset he kept exerting himself to rescue him.
Почувши про те, засмутився цар вельми й задумав врятувати Даниїла; аж до заходу сонця вживав він заходів, щоб його врятувати.
Then these men came by agreement to the king and said to the king, “Recognize, O king, that it is a law of the Medes and Persians that no injunction or statute which the king establishes may be changed.”
Але ті люди прийшли поквапно до царя й сказали йому: «Знай, царю, що за мідянським та перським законом ніяка заборона й наказ, що видав цар, не можуть бути змінені.»
Daniel in the Lions’ Den
Then the king gave orders, and Daniel was brought in and cast into the lions’ den. The king spoke and said to Daniel, “Your God whom you constantly serve will Himself deliver you.”
Тоді цар звелів привести Даниїла й вкинути його в яму для левів. Заговорив цар і мовив до Даниїла: «Бог твій, якому ти постійно служиш, хай тебе визволить.»
A stone was brought and laid over the mouth of the den; and the king sealed it with his own signet ring and with the signet rings of his nobles, so that nothing would be changed in regard to Daniel.
І принесено камінь і покладено на отвір ями, і запечатав її цар своїм перснем та перснями своїх вельмож, щоб не було змінено нічого щодо Даниїла.
Then the king went off to his palace and spent the night fasting, and no entertainment was brought before him; and his sleep fled from him.
Потім пішов цар у свій палац і ліг спати натще, ба й не звелів приносити собі страви, та й сон утік від нього.
Then the king arose at dawn, at the break of day, and went in haste to the lions’ den.
А вранці на світанку встав цар і пішов притьмом до левиної ями,
When he had come near the den to Daniel, he cried out with a troubled voice. The king spoke and said to Daniel, “Daniel, servant of the living God, has your God, whom you constantly serve, been able to deliver you from the lions?”
і як наблизився до неї, крикнув жалібним голосом до Даниїла: «Даниїле, слуго Бога живого! Чи зміг твій Бог, якому ти постійно служиш, врятувати тебе від левів?»
Then Daniel spoke to the king, “O king, live forever!
Тоді Даниїл відповів цареві: «Царю, живи навіки!
“My God sent His angel and shut the lions’ mouths and they have not harmed me, inasmuch as I was found innocent before Him; and also toward you, O king, I have committed no crime.”
Мій Бог послав ангела свого й той затулив пащеки левам, тож вони не скоїли мені ніякої шкоди, бо він визнав мене невинним перед собою, та й перед тобою, царю, я не вчинив нічого злого.»
Then the king was very pleased and gave orders for Daniel to be taken up out of the den. So Daniel was taken up out of the den and no injury whatever was found on him, because he had trusted in his God.
Тоді цар зрадів тим вельми й повелів витягти Даниїла з ями; і витягли Даниїла з ями, й не знайшли на ньому ніякої виразки, бо він поклався був на свого Бога.
The king then gave orders, and they brought those men who had maliciously accused Daniel, and they cast them, their children and their wives into the lions’ den; and they had not reached the bottom of the den before the lions overpowered them and crushed all their bones.
На царський наказ приведено тих людей, що обвинуватили Даниїла, і вкинено в яму для левів — самих їх, дітей їхніх і жінок їхніх; та ледве вони долетіли до дна ями, як накинулися на них леви й потрощили їм усі кості
Then Darius the king wrote to all the peoples, nations and men of every language who were living in all the land: “May your peace abound!
Після того цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
“I make a decree that in all the dominion of my kingdom men are to fear and tremble before the God of Daniel;
For He is the living God and enduring forever,
And His kingdom is one which will not be destroyed,
And His dominion will be forever.
For He is the living God and enduring forever,
And His kingdom is one which will not be destroyed,
And His dominion will be forever.
Від мене дається наказ, щоб по всіх околицях мого царства боялись і тремтіли перед Богом Даниїла, бо він — Бог живий і перебуває повіки, і царство його не занепаде ніколи, і влада його кінця не матиме.
“He delivers and rescues and performs signs and wonders
In heaven and on earth,
Who has also delivered Daniel from the power of the lions.”
In heaven and on earth,
Who has also delivered Daniel from the power of the lions.”