Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Дарій мідянин посів царство, коли йому було 62 роки.
Дарию было угодно поставить сто двадцать сатрапов, чтобы они управляли всем царством,
І вподобалось Дарієві настановити над царством 120 сатрапів, щоб були по всьому царстві,
а над ними — трех сановников, одним из которых был Даниил. Сатрапы должны были отчитываться перед ними, чтобы царю не было никакого ущерба.
а над ними трьох князів, — одним же з них був Даниїл, — щоб ті сатрапи здавали їм рахунок, а й щоб цареві не було ніякої шкоди.
Скоро Даниил так отличился среди сатрапов и сановников своими исключительными качествами, что царь уже думал поставить его над всем царством.
Даниїл же цей перевищував князів і сатрапів, бо в ньому був високий дух, і цар мав на думці настановити його над усім царством.
Тогда сановники и сатрапы стали искать предлог, чтобы обвинить Даниила в неверном ведении царских дел. Но это им не удалось, потому что он был верен, и за ним не находилось ни оплошности, ни вины.
Тому князі й сатрапи запопалися шукати приключки, щоб Даниїла обвинуватити в управі царством, але не могли знайти ніякої зачіпки й ніякої провини, бо він був вірний і не було в ньому ніякої недбалости й провини.
Наконец, эти люди сказали:
— Нам не найти предлога для обвинения этого Даниила, разве только в Законе его Бога.
— Нам не найти предлога для обвинения этого Даниила, разве только в Законе его Бога.
І сказали оті люди: «Не знайти нам проти цього Даниїла ніякої приключки, якщо не знайдемо її проти нього в законі його Бога.»
Тогда сановники и сатрапы пришли все вместе к царю и сказали:
— О царь Дарий, живи вечно!
— О царь Дарий, живи вечно!
От і прийшли ті князі й сатрапи поквапно до царя й сказали до нього так: «Царю Дарію, живи повіки!
Все царские сановники, военачальники, сатрапы, советники и наместники согласны в том, что царю следует дать повеление и наложить запрет, чтобы всякого, кто станет в течение следующих тридцати дней молиться иному богу или человеку, кроме тебя, о царь, бросили бы в яму со львами.
Усі князі царства, намісники, радники й правителі врадили між собою, щоб вийшла царська постанова з оповіщеною забороною, саме — кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім тебе, царю, аби було вкинуто в яму для левів.
Итак, о царь, издай запрет и подпиши указ, чтобы его нельзя было изменить — по законам мидян и персов, которые не подлежат отмене.
Тож учини, царю, таку заборону й підпиши наказ, аби був він незмінний за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
И царь Дарий подписал указ и запрет.
І підписав цар Дарій наказ із забороною.
Когда Даниил узнал о том, что этот указ подписан, он пошел домой в верхнюю комнату, окна которой открывались в сторону Иерусалима. Три раза в день он опускался на колени и молился, славя своего Бога, как он делал это и прежде.
Скоро Даниїл довідався, що підписано такий наказ, то пішов до свого дому; а були в його верхній кімнаті вікна відчинені навпроти Єрусалиму, і він тричі на день припадав навколішки й молився та хвалив свого Бога, як це він був робив звичайно й перед тим.
А заговорщики пришли все вместе и нашли Даниила молящимся и просящим милости у Бога.
Тоді ті люди прийшли поквапно й знайшли Даниїла, що молився й благав свого Бога.
Тогда они пошли к царю и говорили с ним о его царском запрете:
— Разве не ты подписал запрет, по которому того, кто в течение следующих тридцати дней будет молиться иному богу или человеку, кроме тебя, о царь, бросили бы в яму со львами?
Царь ответил:
— Это воистину так, по законам мидян и персов, которые не подлежат отмене.
— Разве не ты подписал запрет, по которому того, кто в течение следующих тридцати дней будет молиться иному богу или человеку, кроме тебя, о царь, бросили бы в яму со львами?
Царь ответил:
— Это воистину так, по законам мидян и персов, которые не подлежат отмене.
Відразу прийшли вони до царя та й почали говорити про царську заборону: «Чи ж не підписав ти заборону, яка кожного, хто протягом тридцятьох днів молитиметься до котрогось бога або людини, крім для левів?» Цар у відповідь сказав: «Це річ певна, за законом мідян та персів, що є невідкличний.»
Тогда они сказали царю:
— Даниил, один из иудейских пленников, не слушается ни тебя, о царь, ни запрета, который ты подписал. Он по-прежнему молится три раза в день.
— Даниил, один из иудейских пленников, не слушается ни тебя, о царь, ни запрета, который ты подписал. Он по-прежнему молится три раза в день.
Тоді ті відповіли, мовивши до царя: «Даниїл, що з полонених синів юдейських, не вважає ні на тебе, царю, ні на заборону, яку ти підписав, лише тричі на день проказує свою молитву.»
Услышав это, царь был очень расстроен; он решил спасти Даниила и до захода солнца всячески пытался это сделать.
Почувши про те, засмутився цар вельми й задумав врятувати Даниїла; аж до заходу сонця вживав він заходів, щоб його врятувати.
Но заговорщики все вместе пришли к царю и сказали ему:
— Вспомни, о царь, что по закону мидян и персов никакой запрет или повеление, изданные царем, изменить нельзя.
— Вспомни, о царь, что по закону мидян и персов никакой запрет или повеление, изданные царем, изменить нельзя.
Але ті люди прийшли поквапно до царя й сказали йому: «Знай, царю, що за мідянським та перським законом ніяка заборона й наказ, що видав цар, не можуть бути змінені.»
Тогда царь отдал приказ, и Даниила привели и бросили в яму со львами. Царь сказал Даниилу:
— Пусть твой Бог, Которому ты верно служишь, спасет тебя!
— Пусть твой Бог, Которому ты верно служишь, спасет тебя!
Тоді цар звелів привести Даниїла й вкинути його в яму для левів. Заговорив цар і мовив до Даниїла: «Бог твій, якому ти постійно служиш, хай тебе визволить.»
Затем принесли камень и положили его на отверстие ямы, и царь запечатал его своей печатью и печатями приближенных, чтобы ничего из определенного о Данииле не изменилось.
І принесено камінь і покладено на отвір ями, і запечатав її цар своїм перснем та перснями своїх вельмож, щоб не було змінено нічого щодо Даниїла.
Потом царь вернулся во дворец и постился весь вечер; он отказался от развлечений, и сон бежал от него.
Потім пішов цар у свій палац і ліг спати натще, ба й не звелів приносити собі страви, та й сон утік від нього.
При первом свете зари царь встал и поспешил к яме со львами.
А вранці на світанку встав цар і пішов притьмом до левиної ями,
Приблизившись к яме, он позвал Даниила жалобным голосом:
— Даниил, слуга живого Бога, смог ли Бог, Которому ты верно служишь, избавить тебя от львов?
— Даниил, слуга живого Бога, смог ли Бог, Которому ты верно служишь, избавить тебя от львов?
і як наблизився до неї, крикнув жалібним голосом до Даниїла: «Даниїле, слуго Бога живого! Чи зміг твій Бог, якому ти постійно служиш, врятувати тебе від левів?»
Даниил ответил:
— О царь, живи вечно!
— О царь, живи вечно!
Тоді Даниїл відповів цареві: «Царю, живи навіки!
Мой Бог послал ангела Своего, и замкнул пасти львов. Они не причинили мне вреда, потому что я оказался безвинным перед Ним. Да и пред тобой, о царь, я никогда не делал никакого зла.
Мій Бог послав ангела свого й той затулив пащеки левам, тож вони не скоїли мені ніякої шкоди, бо він визнав мене невинним перед собою, та й перед тобою, царю, я не вчинив нічого злого.»
Царь был чрезвычайно рад за него и приказал вытащить Даниила из ямы. Когда Даниила вытащили из ямы, на нем не оказалось никаких ран, потому что он верил в своего Бога.
Тоді цар зрадів тим вельми й повелів витягти Даниїла з ями; і витягли Даниїла з ями, й не знайшли на ньому ніякої виразки, бо він поклався був на свого Бога.
По приказу царя обвинителей Даниила привели и бросили в яму со львами, вместе с их детьми и женами. И прежде чем они упали на дно ямы, львы схватили их и разгрызли все их кости.
На царський наказ приведено тих людей, що обвинуватили Даниїла, і вкинено в яму для левів — самих їх, дітей їхніх і жінок їхніх; та ледве вони долетіли до дна ями, як накинулися на них леви й потрощили їм усі кості
Тогда царь Дарий написал ко всем народам, племенам и людям всякого языка, живущим по всей земле:
«Да умножится ваше благополучие!
«Да умножится ваше благополучие!
Після того цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що живуть по всій землі: «Нехай ваш мир буде великий!
Я издаю указ, чтобы в каждой части моего царства люди трепетали перед Богом Даниила и боялись Его.
Ведь Он — Бог живой,
вечно сущий;
царство Его не погибнет,
и власти Его не будет конца.
Від мене дається наказ, щоб по всіх околицях мого царства боялись і тремтіли перед Богом Даниїла, бо він — Бог живий і перебуває повіки, і царство його не занепаде ніколи, і влада його кінця не матиме.
Он избавляет и спасает;
творит знамения и чудеса
на небесах и на земле.
Он избавил Даниила
от силы львов».