Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Як я хотів Ізраїля лікувати, виявилась провина Ефраїма й злоба Самарії; вони бо брехню чинять; злодій вдирається до хати, а розбишак ватага грабує ззовні.
Когда Я врачевал Израиля, открылась неправда Ефрема и злодейство Самарии: ибо они поступают лживо; и входит вор, и разбойник грабит по улицам.
Вони ж у серцях своїх не кажуть, що я пригадую усю їхню злобу. Тепер їх обгорнули навкруги їхні власні злі вчинки, — вони перед обличчям у мене.
Не помышляют они в сердце своём, что Я помню все злодеяния их; теперь окружают их дела их; они пред лицом Моим.
Вони своєю злістю царя розвеселяють, — князів обманами своїми.
Злодейством своим они увеселяют царя и обманами своими — князей.
Всі вони перелюбці, як піч, розпалена пекарем, який перестає підкладати до вогню, коли замісить тісто, доки воно не вкисне.
Все они пылают прелюбодейством, как печь, растопленная пекарем, который перестаёт поджигать её, когда замесит тесто и оно вскиснет.
У день нашого царя князі палким вином зробили його хворим, він простягає свою руку разом із глузливцями.
«День нашего царя!» говорят князья, разгорячённые до болезни вином, а он протягивает руку свою к кощунам.
Бо серце їхнє, неначе піч, палає при їхній змові; їхній гнів усю ніч дрімає, а вранці горить палаючим вогнем.
Ибо они коварством своим делают сердце своё подобным печи: пекарь их спит всю ночь, а утром она горит, как пылающий огонь.
Усі вони, мов піч, розгарячились, і пожирають своїх суддів. Усі царі їхні впали, ані один з них мене не взиває.
Все они распалены, как печь, и пожирают судей своих; все цари их падают, и никто из них не взывает ко Мне.
Ефраїм? Таж він з народами змішався; Ефраїм став, мов паляниця не обертана.
Ефрем смешался с народами, Ефрем стал как неповороченный хлеб.
Чужинці поїдають його силу, а він того й не знає. На ньому вже посивіло волосся, а він того й не знає.
Чужие пожирали силу его, и он не замечал; седина покрыла его, а он не знает.
Гордість Ізраїля свідкує проти нього, але вони не повертаються до Господа, Бога свого, і неуважні на все те, його не шукають.
И гордость Израиля унижена в глазах их, — и при всём том они не обратились к Господу Богу своему и не взыскали Его.
Ефраїм став, мов та голубка проста, нерозумна: кличе Єгипет, іде в Асирію.
И стал Ефрем, как глупый голубь, без сердца: зовут Египтян, идут в Ассирию.
Куди б вони не йшли, я мою сіть на них закину, зведу їх наниз, мов птаство піднебесне; я їх скараю за їхню злобу.
Когда они пойдут, Я закину на них сеть Мою; как птиц небесных низвергну их; накажу их, как слышало собрание их.
Горе їм, бо утекли від мене; погибіль їм, бо вони проти мене збунтувались. Я визволив би їх, та вони брехні говорять проти мене.
Горе им, что они удалились от Меня; гибель им, что они отпали от Меня! Я спасал их, а они ложь говорили на Меня.
Вони до мене не взивають своїм серцем, хоч і голосять на своїх постелях. Надрізують себе з-за пшениці й мусту, бунтують проти мене.
И не взывали ко Мне сердцем своим, когда вопили на ложах своих; собираются из-за хлеба и вина, а от Меня удаляются.
Хоч я вправляв, скріпляв їх руки, та вони зло видумували проти мене.
Я вразумлял их и укреплял мышцы их, а они умышляли злое против Меня.
Вони повертаються, але не вгору, і стали, мов той лук зрадливий. Поляжуть від меча князі їхні з-за язика свого пихатого: це буде насміхом над ними в Єгипетському краю.
Они обращались, но не к Всевышнему, стали — как неверный лук; падут от меча князья их за дерзость языка своего; это будет посмеянием над ними в земле Египетской.