Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Осії 14) | (Йоіла 2) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Слово Господнє, що було до Йоіла, сина Петуїла.
  • Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла.
  • Слухайте це, ви, старші, вважайте, всі мешканці краю! Чи бувало таке за ваших днів або за днів батьків ваших?
  • Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків?
  • Перекажіть це дітям вашим, а діти ваші — своїм дітям, а їхні діти — дальшому родові.
  • Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню.
  • Те, що лишила гусінь, сарана пожерла; а що лишила сарана, черва пожерла; що ж лишила черва, хробаки пожерли.
  • Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа.
  • Прокиньтесь, п'яниці, і плачте! Голосіть, ви всі, винопивці, за вином солодким, бо його віднято від уст ваших.
  • Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість!
  • Бо наступив народ на край мій, такий сильний, що його безліч! Зуби у нього — зуби левині, ікла у нього — як у левиці.
  • Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти.
  • Спустошив він мій виноградник, мою смоківницю обломив; він облупив її геть і кинув, — лиш галузки її біліють.
  • Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив [1] його і повалив, вибілив його галузки.
  • Ридай, як дівчина, одягнена в вереття, по нареченому свого юнацтва.
  • Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця!
  • Зникли з дому Господнього офіри й ливні жертви; тужать священики, служителі Господні.
  • Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові,
  • Поля спустошені, земля сумує, бо витоптано збіжжя, муст висох, і свіжа олія знемагає.
  • бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.
  • Сумуйте, хлібороби, виноградарі, ридайте по пшениці та по ячмені: пропали жнива в полі!
  • Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля.
  • І виноградна лоза висхла, смоківниця зів'яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня — всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських.
  • Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.
  • Надягніте, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні офіри, ні дивних жертв.
  • Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання.
  • Призначте піст, скличте святкові збори; зберіте старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого, і взивайте до Господа:
  • Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа:
  • «О, що за день!» Бо близько день Господній; він, немов руїна, від Всемогутнього надійде.
  • Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть!
  • Хіба не зникла пожива у нас перед очима, ба, з дому Бога нашого веселощі й радість?
  • Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога.
  • Зерно зотліло під скибами своїми; засіки зруйновані, розвалені стодоли, бо зів'яло збіжжя.
  • Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло.
  • Ой, як реве скотина! Стада волів, стривожені, блукають, бо не мають паші. Навіть отари з ніг валяться!
  • Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.
  • До тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер у степу пасовиська, спалило полум'я всі дерева у полі.
  • До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля.
  • Навіть звірі у полі тебе прагнуть, бо потоки вод повисихали, й вогонь пожер у степу пасовиська.
  • І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.

  • ← (Осії 14) | (Йоіла 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025