Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Аронові сини, Надав і Авігу, взяли кожен свою кадильницю й вклали до них жару та й посипали на нього ладану, і принесли перед Господом вогонь негодящий, якого він їм не заповідав.
А два Ааронові сини, Надав та Авіюд, узявши кожен свою кадильницю, поклали в них вогню, вкинули в них ладану і принесли перед Господом сторонній вогонь, — якого Господь не велів їм приносити.
І вийшло з-перед Господа полум'я та й пожерло їх, і вони померли перед Господом.
Тоді від Господа вийшов вогонь і поглинув їх, — і вони померли перед Господом.
Тоді Мойсей сказав Аронові: ось воно те, що заповідав Господь: «На тих, що наближаються до мене, я покажу, що я святий; і перед усім народом покажу я мою славу.» І мовчав Арон.
Мойсей сказав Ааронові: Це те, про що говорив Господь, кажучи: Тими, хто наближається до Мене, Я повинен святитися і в усій громаді повинен прославлятися. І Аарон розчулився.
Тоді Мойсей покликав Мішаела і Елцафана, синів Узієла, Аронового дядька, і сказав їм: «Приступіть і винесіть ваших небожів геть із святині за табір.»
Тоді Мойсей покликав Місаїла та Елісафана, синів Озіїла, синів брата Ааронового батька, і сказав їм: Підійдіть і заберіть своїх братів від облич святих за табір.
Вони приступили й винесли їх у їхніх хитонах геть за табір, як повелів Мойсей.
Ті підійшли й забрали їх в їхніх хітонах за табір, так, як сказав Мойсей.
Аронові ж та його синам, Єлеазарові й Ітамарові, сказав Мойсей: «Волосся на голові не запускайте, й одежі вашої не рвіте, щоб не померти вам та щоб не навести гніву на всю громаду. Родичі ваші й увесь дім Ізраїля нехай плачуть за спаленими вогнем, що його запалив Господь.
Тоді Мойсей сказав Ааронові та його синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Не знімайте зі своїх голів клобуків і не роздирайте свого одягу, щоб ви не померли і на всю громаду не впав гнів. Нехай ваші брати, увесь дім Ізраїля, оплакують спалення, яким вони були спалені Господом.
Ви ж від входу в намет зборів не відходьте, а то помрете; бо миро Господнього помазання покоїться на вас.» І ті вчинили по Мойсеєвому слову.
А ви не відходьте від входу в намет свідчення, щоб ви не померли, бо на вас — олія помазання, що від Господа. І вони вчинили згідно зі словом Мойсея.
«Коли треба буде вам входити в намет зборів, то вина й п'янких напоїв не пийте, ні ти сам, ні сини твої з тобою, бо помрете: установа це віковічна для ваших поколінь,
Коли входитимете в намет свідчення чи підходитимете до жертовника, ні ти, ні твої сини, що з тобою, не питимете вина чи міцного напою — і не помрете. Це — вічний закон для ваших поколінь,
щоб могти розібрати між святим і несвятим, між чистим і нечистим,
щоб розрізняти між собою святе і не святе, нечисте і чисте.
та щоб навчали ви синів Ізраїля всіх установ, що дав їм Господь через Мойсея.»
І навчиш ізраїльських синів усіх законів, які Господь дав їм через Мойсея.
І Мойсей сказав Аронові й Єлеазарові та Ітамарові, синам його, що зосталися живими: «Возьміте офіру, що залишилася від вогняної жертви Господеві, та й їжте її прісною біля жертовника, бо вона пресвята.
Мойсей сказав Ааронові та Аароновим синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Візьміть [хлібну] жертву, що залишилася з Господніх [вогняних] приношень, і споживіть опрісноки біля жертовника. Це є святе святих.
Ви будете їсти її на святому місці, бо це твоє право й право твоїх синів — на вогняні жертви Господеві; так бо заповідано мені.
Споживіть її у святому місці, бо це — закон тобі й закон твоїм синам із Господніх [вогняних] приношень; так бо мені звелів Господь.
Ти сам і сини твої й дочки твої з тобою груднину коливальної жертви й лопатку підношеної жертви теж мусите їсти на чистому місці, бо вони дані тобі як твоє право й право твоїх синів на офіри й мирні жертви синів Ізраїля.
Також грудинку [жертви] відлучення та лопатку [жертви] відділення споживіть на святому місці — ти, твої сини і твій дім із тобою, — бо це було дано із жертв спасіння ізраїльських синів як закон тобі і як закон твоїм синам.
Лопатку підношеної жертви й груднину коливальної жертви принесуть разом із тучними частинами, що мають бути спалені, щоб принести їх коливальну жертву перед Господом, а потім будуть для тебе і твоїх синів із тобою як віковічне право, як заповідав Господь.»
Люди приноситимуть лопатку [жертви] відділення і грудинку [жертви] відлучення з [вогняними] приношеннями жиру, щоб відлучити як [жертву] відлучення перед Господом, — і це буде тобі, твоїм синам і твоїм дочкам із тобою як вічний закон, як Господь і звелів Мойсеєві.
Коли ж Мойсей пильно шукав козла, що був у жертву за гріх, виявилось, що його спалили. Тому він розгнівавсь на Єлеазара й Іта-мара, Аронових синів, що зостались, і запитав:
Мойсей розшукував [1] козеня [жертви] за гріх, та виявилося, що воно було спалене! Тож Мойсей розгнівався на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, які залишилися, кажучи:
«Чому ви не з'їли жертви за гріх на святому місці? Таж це річ пресвята! Вона вам дана, щоб усунути провину громади та й спокутувати за неї перед Господом.
Чому ви не спожили [жертви] за гріх на святому місці? Адже це — святе святих! Він дав це вам, щоб спожити, щоб ви усунули гріх громади і звершили за них викуплення перед Господом!
А що кров її не була внесена всередину до святині, то й треба вам було конче її з'їсти на святому місці, як я наказав.»
Адже його крові не було внесено до святого! Споживатимете його перед Його обличчям, усередині, на святому місці, як Господь мені звелів.
І відповів Арон до Мойсея: «Дивись, вони приносили сьогодні свою жертву за гріх та своє всепалення перед Господом, і таке трапилося мені! А коли б я сьогодні їв жертву за гріх, чи гаразд воно було б в очах Господа?»
Тоді Аарон промовив до Мойсея, кажучи: Якщо вони сьогодні принесли свої [жертви] за гріх і свої всепалення перед Господом, і мені трапились ці речі, — то якщо я споживу [жертви] за гріх сьогодні, чи буде це приємне для Господа?