Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
«Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно.
Звели ізраїльським синам, нехай вони візьмуть для тебе чистої, витовченої оливкової олії для освітлення, щоб завжди тримати запаленим світильник
Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків.
ззовні завіси в наметі свідчення. Нехай Аарон та його сини тримають його постійно запаленим від вечора до ранку перед Господом. Це — вічний закон для ваших поколінь.
На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом.
Тримайте запаленими лампади на чистому світильнику перед Господом аж до ранку.
Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний,
Візьміть питльованого борошна і приготуйте з нього дванадцять хлібів — один хліб нехай буде з двох десятих частин ефи.
і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом;
І покладіть їх у дві купи, по шість хлібів в одній купі, на чистому столі перед Господом.
а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом.
На кожну купу покладіть чистого ладану та солі, і нехай вони будуть хлібами, які лежать на спомин перед Господом.
Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля.
Нехай це завжди кладеться суботнього дня перед Господом від ізраїльських синів: це — вічний завіт.
Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.»
Нехай це буде для Аарона та для його синів, і нехай вони їдять їх на святому місці, бо це є святе святих, виділене для нього з пожертвуваного Господу: це — вічний закон.
Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином.
Якось син одної жінки-ізраїльтянки, — а він був сином єгиптянина, — вийшов між ізраїльських синів, і посварилися в таборі той, що від ізраїльтянки, та один чоловік-ізраїльтянин.
І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана.
При цьому син жінки-ізраїльтянки, називаючи Господнє Ім’я, проклинав. Тож його припровадили до Мойсея. Ім’я його матері — Саломіт, дочка Дабрі з племені Дана.
І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь.
І його посадили до в’язниці, щоб судити його згідно з Господньою заповіддю.
«Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує.
Виведи того, хто проклинав, поза табір, і нехай усі, хто це чув, покладуть свої руки на його голову, і нехай уся громада поб’є його камінням.
До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх.
І промов до ізраїльських синів та скажи їм: Кожна людина, яка прокляне Бога, візьме на себе гріх.
Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти.
І хто назве Господнє Ім’я, нехай буде неодмінно вбитий [1]: нехай уся ізраїльська громада поб’є його камінням; чи то захожий, чи то корінний житель, коли він назве Господнє Ім’я, — нехай помре.
Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю.
Людина, яка поб’є душу людини, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбита [2].
Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину.
А хто поб’є тварину, так що та здохне, — нехай відшкодує душу за душу.
Хто зранить свого ближнього, — що вчинив він, те й йому нехай учинять.
І якщо хтось завдасть ближньому тілесного пошкодження, то нехай йому буде вчинено так само, як він учинив йому.
Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому.
Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб — яке пошкодження він завдасть людині, таке нехай буде йому віддано.
Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю.
Хто поб’є людину, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбитий [3].
Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо — Господь, Бог ваш.»
Нехай право буде одне для захожого і для місцевого жителя, бо Я є Господь, ваш Бог.
І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.
Мойсей сказав ізраїльським синам, і вони вивели того, хто проклинав, поза табір та побили його камінням. Й Ізраїльські сини вчинили так, як Господь звелів Мойсеєві.