Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
«Якщо хтось ізгрішить тим, що почув проклін, і не об'явить його, хоч був його наочним свідком чи напевне дізнався від інших, то понесе вину на собі.
Якщо ж якась душа згрішить: наприклад, почує голос взяття клятви, — а вона була свідком чогось, або бачила, або знала, — то якщо вона не оповістить про це, — то візьме на себе гріх.
Або коли хто, не знаючи про те, доторкнеться до чогось нечистого, чи до стерва нечистого звіря, чи стерва нечистої тварини, чи стерва нечистого повзуна, не знаючи, що воно нечисте, то сам стане нечистим і винним.
Або якщо якась душа доторкнеться до будь-якої нечистої речі — чи то до мертвечини, чи то до нечистої здобичі хижака, чи то до мертвечин нечистих гидот, чи то до мертвечин нечистих тварин,
Або як доторкнеться, не знаючи про те, до якоїнебудь людської нечистоти, яким би то робом вона й не занечищувала, то потім, як дізнається, стане винним.
або доторкнеться до нечистоти людини, — до будь-якої її нечистоти, доторкнувшись до якої, оскверниться, — і це від неї утаїться, та згодом вона усвідомить це, — то вона допустилася переступу.
Або коли хто поклянеться необачно, тільки словами, сподіяти щось лихе чи добре в тих речах, що в них люди звичайно необачно клянуться, хоч він про те не знав, а потім дізнається, — буде винен у тім, у чім поклявся.
Або якщо якась душа, виразно промовляючи вустами, присягнеться зробити щось погане чи зробити щось добре, — у всьому, що б лиш людина не промовила із клятвою, — і це втаїться перед її очима, та згодом вона усвідомить це, — то вона згрішила в якійсь одній із цих речей.
І як стане винним у чімнебудь такім, мусить признатися, чим згрішив,
Тож нехай вона визнає гріх, яким у цих випадках згрішила,
і принести Господеві покутну жертву за сподіяний гріх: самицю з отари, вівцю або козу як жертву за гріх, а священик відслужить покуту за його провину.
і принесе Господу за те, чим допустилася переступу, за гріх, яким згрішила, самку — ягничку з овець або козеня із кіз [в жертву] за гріх. Священик звершить за неї викуплення, за її гріх, яким вона згрішила, і цей гріх буде їй прощено.
Коли ж не спроможеться на щось із отари, то принесе Господеві в покуту за провину, що її допустився, пару горлиць або пару голубенят; одне на покутну жертву за гріх, а друге на всепалення.
Якщо ж її рука не спроможеться на вівцю, то нехай принесе Господу за свій гріх, яким згрішила, дві горлиці або двох голубенят: одне — [в жертву] за гріх, а друге — у всепалення.
Він подасть їх священикові, а цей принесе наперед те, що на жертву за гріх, і зломить йому шийку при голівці, не відділяючи її.
Нехай принесе їх до священика, і священик принесе спершу те, що [в жертву] за гріх: священик скрутить йому голову від шиї, але не відділить її,
І побризкає кров'ю жертви за гріх боки жертовника, решту ж крови видушить коло підніжка жертовника; це жертва за гріх.
і покропить кров’ю [жертви] за гріх по стінці жертовника; решту ж крові вицідить до підніжжя жертовника. Це є [жертва за] гріх.
А друге впорає як усепалення, за обрядом. Так відслужить священик покуту за сподіяний ним гріх, і проститься йому.
А другого він приготує на всепалення, як належить. Так священик звершить викуплення за її гріх, яким вона згрішила, і їй буде прощено.
Коли ж і на пару горлиць або на пару голубенят не спромога його, то нехай принесе в офіру за гріх десятину з ефи питльованої муки; він не зливатиме на неї олії, ані не кластиме на неї ладану, бо це жертва за гріх.
Якщо ж її рука не знайде й пари горлиць чи двох голубенят, то нехай принесе у свій дар за те, що згрішила, десяту частину ефи питльованого борошна [в жертву] за гріх. Хай не поливає на нього олії, ані не кладе на нього ладану, бо це є [жертва] за гріх.
І принесе її священикові, який візьме з неї повну жменю — як пахоші — і спалить їх на жертовнику, зверху на жертвах, палених Господеві: це жертва за гріх.
Нехай вона принесе його до священика, а священик, набравши з нього повну пригорщу як його пам’ятну частку, покладе на жертовник всепалень для Господа. Це є [жертва за] гріх.
Так відслужить священик покуту за гріх його, що ним він де-вчому провинився, й проститься йому. Священик же одержить те саме, що й при офірі.»
Так священик звершить за неї викуплення, за її гріх, яким згрішила в одному із цих випадків, — і їй буде прощено. Те ж, що залишилося, буде для священика, як жертва борошна.
«Коли хтось спроневіриться і ненароком згрішить проти Господніх святощів, має принести Господеві в жертву за провину барана з отари, без вади, вартістю стільки срібних шеклів, скільки ти оціниш, по шеклю святині, на жертву за провину.
Коли якась душа забуде щось через забудькуватість і ненавмисно згрішить проти якоїсь з Господніх святих речей, то нехай принесе Господу [в жертву за] свій переступ барана без вади з дрібної худоби вартістю срібла сиклів сиклем святощів за те, у чому допустилася переступу.
Він мусить відшкодувати це, що заподіяв святині, та ще й додати п'ятину та разом мусить віддати це священикові; а священик пожертвує барана як відшкодування, відслужить покуту за нього, і проститься йому.
А те, чим згрішила проти якоїсь із святих речей, нехай вона відшкодує, надбавить до того ще п’яту частину й дасть те священикові. Священик звершить за неї викуплення бараном [жертви за] переступ, і їй буде прощено.
Коли хто несвідомо згрішить і зробить щось, чого не годиться робити, що забороняють Господні заповіді, він провиниться, і гріх тяжітиме на ньому;
Душа, яка згрішить та скоїть якусь з усіх тих речей, що Господь наказав, що їх не слід чинити, — а вона не знала цього, — і вона допуститься переступу й візьме на себе гріх, —
нехай він принесе священикові в жертву за відшкодування барана з отари, без вади, по твоїй оцінці, а священик спокутує за нього його провину, що нею несвідомо провинився, і проститься йому.
нехай приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби, вартістю срібла, у [жертву за] переступ. Священик звершить за неї викуплення за її помилку, якою вона помилилася, та не знала цього, — і їй буде прощено,
Це жертва за відшкодування; бо направду він провинився перед Господом.»
адже вона таки допустилася переступу [1] перед Господом.
«Коли хтось ізгрішить і провиниться проти Господа, відмовляючи своєму ближньому чи то повірене на схованок, чи на заклад, чи крадене, чи інакше загарбане в нього;
Якщо якась душа згрішить, і легковажно знехтує Господніми заповідями, і вчинить шахрайство у справах із ближнім, в отриманому від нього на зберігання, чи навколо спільної власності, чи навколо грабунку, або якщо пригнобить чимось ближнього,
чи, знайшовши загублене, заперечує те, чи клянеться неправдиво про щонебудь, що люди звичайно творять і грішать;
чи знайде щось загублене, і скаже про це неправду, і неправдиво присягнеться про щось з усього того, що людина може вчинити, грішачи цим, —
одне слово: коли грішить і провиняється, мусить повернути крадене, чи загарбане, чи повірене йому на сховок, чи загублене, що його знайшов;
і буде, — коли вона згрішить і допуститься переступу, — то нехай віддасть те, що пограбувала, чи те, у чому пригнобила, чи те, що було їй дано на зберігання, чи загублене, яке вона знайшла;
чи що б воно не було, про що клявся ложно; нехай поверне його сповна та ще й додасть п'ятину до нього; він оддасть це його власникові в день жертви за відшкодування.
з будь-якої речі, про яку вона неправдиво присягнулася, нехай того дня, коли буде викрита, відшкодує саму суму, надбавить до неї ще п’яту частину й віддасть тому, чия вона є.
Він приведе до священика, як жертву відшкодування Господеві, барана з отари, без вади, по твоїй оцінці.
А як [жертву за] свій переступ нехай принесе Господу безвадного барана з дрібної худоби вартістю, відповідною до того, у чому допустилася переступу.