Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая:
Jonah Runs from the LORD
The LORD gave this message to Jonah son of Amittai:
The LORD gave this message to Jonah son of Amittai:
«Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо злоба їхня піднялася до мене.»
“Get up and go to the great city of Nineveh. Announce my judgment against it because I have seen how wicked its people are.”
Та Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від Господа. Прийшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу й вступив до нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від Господа.
But Jonah got up and went in the opposite direction to get away from the LORD. He went down to the port of Joppa, where he found a ship leaving for Tarshish. He bought a ticket and went on board, hoping to escape from the LORD by sailing to Tarshish.
Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна хуртовина, тож корабель ось-ось мав уже розбитись.
But the LORD hurled a powerful wind over the sea, causing a violent storm that threatened to break the ship apart.
Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули вантаж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у саму середину судна, ліг і заснув глибоко.
Fearing for their lives, the desperate sailors shouted to their gods for help and threw the cargo overboard to lighten the ship.
But all this time Jonah was sound asleep down in the hold.
But all this time Jonah was sound asleep down in the hold.
І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Як тобі спати? Вставай, візви до твого Бога, може він зглянеться над нами й ми де загинемо.»
So the captain went down after him. “How can you sleep at a time like this?” he shouted. “Get up and pray to your god! Maybe he will pay attention to us and spare our lives.”
І говорили один до одного: «Ось киньмо лишень жереб, щоб довідатись, через кого сталось нам це лихо.» Кинули вони жереб і жереб упав на Йону.
Then the crew cast lots to see which of them had offended the gods and caused the terrible storm. When they did this, the lots identified Jonah as the culprit.
І кажуть вони до нього: «Скажи нам, будь ласка, через кого сталось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?»
“Why has this awful storm come down on us?” they demanded. “Who are you? What is your line of work? What country are you from? What is your nationality?”
Він відповів їм: «Я — єврей і почитаю Господа небес, що сотворив море й землю.»
Jonah answered, “I am a Hebrew, and I worship the LORD, the God of heaven, who made the sea and the land.”
Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» — довідались бо, що він утікав далеко від Господа, бо він їм признався.
The sailors were terrified when they heard this, for he had already told them he was running away from the LORD. “Oh, why did you do it?” they groaned.
Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало.
And since the storm was getting worse all the time, they asked him, “What should we do to you to stop this storm?”
Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас велика оця хуртовина.»
“Throw me into the sea,” Jonah said, “and it will become calm again. I know that this terrible storm is all my fault.”
І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало.
Instead, the sailors rowed even harder to get the ship to the land. But the stormy sea was too violent for them, and they couldn’t make it.
Тоді вони візвали до Господа й сказали: «О Господи, не дай, благаємо тебе, щоб ми загинули за життя цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо ти, о Господи, вчинив, як тобі було завгодно.»
Then they cried out to the LORD, Jonah’s God. “O LORD,” they pleaded, “don’t make us die for this man’s sin. And don’t hold us responsible for his death. O LORD, you have sent this storm upon him for your own good reasons.”
Взяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати.
Then the sailors picked Jonah up and threw him into the raging sea, and the storm stopped at once!