Переклад Хоменка

New King James Version

Горе мені, бо я став, мов останні літні плоди, немов той виноград по винозборі: ані однієї ягідки, щоб з'їсти, ані однієї спілої вчасно смокви, яких прагну.

1

Sorrow for Israel’s Sins

Woe is me!
For I am like those who gather summer fruits,
Like those who glean vintage grapes;
There is no cluster to eat
Of the first-ripe fruit which my soul desires.

2

Побожні зникли з краю, нема між людьми справедливих; на кров усі роблять засідки; один на одного сіті закидає.

2

The faithful[a] man has perished from the earth,
And there is no one upright among men.
They all lie in wait for blood;
Every man hunts his brother with a net.

3

До зла їхні руки спритні; князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить.

3

That they may successfully do evil with both hands —
The prince asks for gifts,
The judge seeks a bribe,
And the great man utters his evil desire;
So they scheme together.

4

Найліпший з них, неначе тернина, найправедніший — немов пліт з колючок. День, оповіщений твоїми вартовими, — твоя кара — настає; тепер прийде на них тривога.

4

The best of them is like a brier;
The most upright is sharper than a thorn hedge;
The day of your watchman and your punishment comes;
Now shall be their perplexity.

5

Не довіряйте другові, на приятеля не звіряйтесь, ба й перед тією, що лежить на твоїм лоні, стережи двері уст твоїх.

5

Do not trust in a friend;
Do not put your confidence in a companion;
Guard the doors of your mouth
From her who lies in your bosom.

6

Бо син батька зневажає, дочка повстає на матір, невістка на свекруху, і кожному його домашні — вороги.

6

For son dishonors father,
Daughter rises against her mother,
Daughter-in-law against her mother-in-law;
A man’s enemies are the men of his own household.

7

Я ж на Господа буду споглядати, надіятись на Бога мого спасіння, і мій Бог мене почує.

7

Therefore I will look to the Lord;
I will wait for the God of my salvation;
My God will hear me.

8

Не тішся надо мною, о мій вороже, бо хоч я впав, але я встану; хоч перебуваю в темряві, — Господь є моє світло.

8

Israel’s Confession and Comfort

Do not rejoice over me, my enemy;
When I fall, I will arise;
When I sit in darkness,
The Lord will be a light to me.

9

Я буду гнів Господній нести, бо я згрішив супроти нього, аж доки не розсудить мою справу, не вчинить суду надо мною. Він виведе мене на світло, я побачу його справедливість.

9

I will bear the indignation of the Lord,
Because I have sinned against Him,
Until He pleads my case
And executes justice for me.
He will bring me forth to the light;
I will see His righteousness.

10

Тоді мій ворог те побачить і сором його окриє — його, що говорив до мене: «Де Господь, Бог твій?» Очі мої дивитимуться на нього; тепер його будуть топтати, немов на вулиці грязюку.

10

Then she who is my enemy will see,
And shame will cover her who said to me,
“Where is the Lord your God?”
My eyes will see her;
Now she will be trampled down
Like mud in the streets.

11

День будування твоїх мурів — той день буде усунений далеко.

11

In the day when your walls are to be built,
In that day [b]the decree shall go far and wide.

12

Того дня прийдуть до тебе від Ашшуру аж по міста Єгипту, від Тиру аж по Річку, від моря й до моря, від гори аж по гору.

12

In that day they[c] shall come to you
From Assyria and the [d]fortified cities,
From the [e]fortress to [f]the River,
From sea to sea,
And mountain to mountain.

13

Земля стане пустинею через своїх мешканців, з-за їхніх учинків.

13

Yet the land shall be desolate
Because of those who dwell in it,
And for the fruit of their deeds.

14

Паси народ твій ґирлиґою твоєю, овець спадщини твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів днедавніх!

14

God Will Forgive Israel

Shepherd Your people with Your staff,
The flock of Your heritage,
Who dwell [g]solitarily in a woodland,
In the midst of Carmel;
Let them feed in Bashan and Gilead,
As in days of old.

15

Як за днів виходу з Єгипту, яви нам предивні речі.

15

“As in the days when you came out of the land of Egypt,
I will show [h]them wonders.”

16

Народи те побачать і засоромляться, дарма, що такі сильні; на уста покладуть собі руку, вуха в них оглухнуть.

16

The nations shall see and be ashamed of all their might;
They shall put their hand over their mouth;
Their ears shall be deaf.

17

Вони будуть лизати порох, мов гадюка; немов тваринки, що по землі в'ються, вони, тремтівши, повилазять із своїх притулків; прийдуть зо страхом до Господа, Бога нашого, — тебе будуть боятись.

17

They shall lick the dust like a serpent;
They shall crawl from their holes like [i]snakes of the earth.
They shall be afraid of the Lord our God,
And shall fear because of You.

18

Хто Бог, як ти, що провину прощаєш і даруєш переступ останкові твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя.

18

Who is a God like You,
Pardoning iniquity
And passing over the transgression of the remnant of His heritage?
He does not retain His anger forever,
Because He delights in mercy.[j]

19

Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні.

19

He will again have compassion on us,
And will subdue our iniquities.
You will cast all [k]our sins
Into the depths of the sea.

20

Ти явиш твою вірність Яковові, твою ласку Авраамомі, як ти поклявсь був батькам нашим ще за днів днедавніх.

20

You will give truth to Jacob
And [l]mercy to Abraham,
Which You have sworn to our fathers
From days of old.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Михея 7

Micah 7