Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Ось на горах ноги посла доброї новини, що мир оповіщає! Святкуй, о Юдо, твої свята, виконуй твої обітниці, бо Беліял не буде через тебе більше проходити, — він згинув цілковито.
Враг приближается к тебе, Ниневия. Охраняй свои крепости, следи за дорогами, укрепи себя, соберись с силой!
Бо Господь велич Якова відновить, як велич Ізраїля; пустошники бо їх спустошили, знівечили їхнє віття виноградне.
Господь изменил гордыню Иакова, как и гордыню Израиля. Враг разрушил их и истребил их виноградные лозы.
Пустошник вирушає на тебе. Стань на валу на варті, стережи шлях, підпережи стан свій, збери докупи всю твою потугу.
Щиты его солдат красны, а одежды воинов — багряны. В день приготовления к битве огнём сверкают их колесницы, и кони готовы скакать вперёд.
Щити витязів його червоні, вояки в кармазині, а колісниці у вогненному блиску криці, коли готуються до бою; хвилюються кипарисові списи.
Колесницы бешено мчатся по улицам, носятся взад и вперёд по площадям. Они подобны горящим факелам, молниям, сверкающим то тут, то там.
По вулицях летять шалено колісниці, наввипередки котяться через майдани; на вигляд вони, неначе смолоскипи, неначе блискавки, біжать по всіх усюдах.
Царь Ассирии собирает свои избранные войска, но они спотыкаются и падают на ходу. Они устремляются к городской стене, чтобы защитить её, и ниже опускают защитную броню.
Він згадує своїх витязів, що спотикаються, бігши, кидаються під мури, і захист уже готовий.
Речные ворота настежь открыты, и враг, ворвавшись, рушит царский дворец.
Брами рік відкрито, палац зо страху вмліває.
Враг уводит царицу, а девушки-рабыни стонут, как голубки, и бьют себя в грудь.
Виводять царицю і ведуть у неволю, її слугині стогнуть жалібно, немов голубки, і б'ють себе в груди.
Ниневия — словно водоём, из которого вытекает вода. Люди кричат ей: "Стой! Остановись!" Но это не помогает!
Ніневія, немов став, з якого води утікають. «Стійте бо, стійте!» Але ніхто й не озирнеться!
Растаскивайте серебро! Растаскивайте золото! Запасы их неистощимы, богатства много!
«Грабуйте золото, грабуйте срібло!» Ліку нема запасам, сила всілякого дорогоцінного посуду.
И вот пуста Ниневия, всё расхищено, разграблено. Город разрушен! Люди дрожат, сердца у их замирают от страха, колени подгибаются, лица бледны от страха.
Спустошена, порожня, в руїнах! Аж серце мліє, трусяться коліна; у кожного біль у крижах, обличчя в усіх поблідли.
Где же теперь логово льва? Здесь жили лев и львица, и здесь выкармливали они своих детёнышей, ничего не боясь.
Де леговище левів, що в ньому левенята зростали, що в ньому походжали лев, левиця та левеня, і ніхто не полохав їх?
Лев убил много людей, чтобы насытить своих львят, и задушил много жертв для своей львицы, наполняя пещеры и логовища убитыми жертвами.
Лев рвав для своїх левенят кусні, душив для своїх левиць; він наповнював здобиччю свої сховки, й свої ж барлоги лупом.
"Я против тебя, — говорит Всемогущий Господь. — Я сожгу в дыму твои колесницы и Мой меч истребит твоих львят. Никогда больше ты не будешь преследовать никого на земле. И люди никогда больше не услышат недобрые вести от твоих послов".