Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Почали люди гірко нарікати, і дійшло нарікання до вух Господніх; почув Господь та й запалав гнів його, і зайнявсь між ними вогонь Господній і пожер кінець табору.
Народ стал роптать вслух Господа; и Господь услышал, и воспламенился гнев Его, и возгорелся у них огонь Господень, и начал истреблять край стана.
Заголосили люди до Мойсея, і Мойсей заблагав до Господа, то вогонь і погас.
И возопил народ к Моисею; и помолился Моисей Господу, и утих огонь.
І названо те місце Тавера, бо палав між ними вогонь Господній.
И нарекли имя месту сему: Тавера, потому что возгорелся у них огонь Господень.
І забаглося мішаній юрбі, що була між ними, їсти так, що й сини Ізраїля собі стали плакати: хто, мовляв, дасть нам м'яса їсти?
Пришельцы между ними стали обнаруживать прихоти; а с ними и сыны Израилевы сидели и плакали и говорили: кто накормит нас мясом?
Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник;
Мы помним рыбу, которую в Египте мы ели даром, огурцы и дыни, и лук, и репчатый лук и чеснок;
а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима.
а ныне душа наша изнывает; ничего нет, только манна в глазах наших.
Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія.
Манна же была подобна кориандровому семени, видом как бдолах;
Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії.
народ ходил и собирал её, и молол в жерновах или толок в ступе, и варил в котле, и делал из неё лепёшки; вкус же её подобен был вкусу лепёшек с елеем.
І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.
И когда роса сходила на стан ночью, тогда сходила на него и манна.
Вчув Мойсей, що народ плаче по сім'ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро.
Моисей слышал, что народ плачет в семействах своих, каждый у дверей шатра своего; и сильно воспламенился гнев Господень, и прискорбно было для Моисея.
І сказав Мойсей до Господа: “Чому вчинив ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене?
И сказал Моисей Господу: для чего Ты мучишь раба Твоего? и почему я не нашёл милости пред очами Твоими, что Ты возложил на меня бремя всего народа сего?
Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що ти мені кажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку ти клявся їхнім батькам?
разве я носил во чреве весь народ сей и разве я родил его, что Ты говоришь мне: неси его на руках твоих, как нянька носит ребёнка, в землю, которую Ты с клятвою обещал отцам его?
Звідкіль узяти мені м'яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: Дай нам м'яса їсти!
Откуда мне взять мяса, чтобы дать всему народу сему? ибо они плачут предо мною и говорят: «дай нам есть мяса».
Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене.
Я один не могу нести всего народа сего, потому что он тяжёл для меня;
Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах твоїх, щоб я не бачив горя мого.”
когда Ты так поступаешь со мною, то лучше умертви меня, если я нашёл милость пред очами Твоими, чтобы мне не видеть бедствия моего.
І промовив Господь до Мойсея: “Збери лишень мені сімдесят чоловіків із старшин в Ізраїлі, про яких знаєш, що вони люди розсудливі та вміють правити народом, і приведи їх до намету зборів; нехай стануть там з тобою.
И сказал Господь Моисею: собери Мне семьдесят мужей из старейшин Израилевых, которых ты знаешь, что они старейшины и надзиратели его, и возьми их к скинии собрания, чтобы они стали там с тобою;
Я зійду й говоритиму там із тобою, і візьму від духу, що на тобі, та й покладу на них, то вони й нестимуть з тобою тягар народу, щоб не одному тобі нести його.
Я сойду, и буду говорить там с тобою, и возьму от Духа, Который на тебе, и возложу на них, чтобы они несли с тобою бремя народа, а не один ты носил.
А людям скажи: Освятітеся на завтра, й їстимете м'ясо; за те, що ви плакали вголос перед Господом, примовлявши: О коли б то ми вже мали м'яса! В Єгипті було нам так добре! — дасть вам Господь м'яса, і їстимете.
Народу же скажи: очиститесь к завтрашнему дню, и будете есть мясо; так как вы плакали вслух Господа и говорили: кто накормит нас мясом? хорошо нам было в Египте, — то и даст вам Господь мясо, и будете есть:
Не один день їстимете, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
не один день будете есть, не два дня, не пять дней, не десять дней и не двадцать дней,
а цілий місяць, аж покіль не знудиться й не опротивіє вам, ви бо погордували Господом, який серед вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого це, мовляв, вийшли ми з Єгипту?”
но целый месяц, пока не пойдёт оно из ноздрей ваших и не сделается для вас отвратительным, за то, что вы презрели Господа, Который среди вас, и плакали пред Ним, говоря: «для чего было нам выходить из Египта?»
І сказав Мойсей: “Народу, що між ним я обертаюся, 600 000 піхоти, а ти кажеш, дам вам м'яса, щоб їли цілий місяць.
И сказал Моисей: шестьсот тысяч пеших в народе сём, среди которого я нахожусь; а Ты говоришь: «Я дам им мясо, и будут есть целый месяц!»
Хіба вистачило б для них, якби повбивати дрібну й велику скотину? Хіба вистачило б для них, якби виловити всю рибу в морі?”
заколоть ли всех овец и волов, чтобы им было довольно? или вся рыба морская соберётся, чтобы удовлетворить их?
Господь мовив до Мойсея: “А хіба рука Господня вкоротилась? Ось побачиш, чи справдиться слово моє, чи ні.”
И сказал Господь Моисею: разве рука Господня коротка? ныне ты увидишь, сбудется ли слово Моё к тебе, или нет?
Вийшов Мойсей і передав народові слова Господні; потім зібрав сімдесят чоловіків із старших народу й поставив їх навкруги намету.
Моисей вышел, и сказал народу слова Господни, и собрал семьдесят мужей из старейшин народа, и поставил их около скинии.
І зійшов Господь у хмарі та й говорив з ними; і взявши з духу, що був на ньому, поклав на сімдесятьох старших; як тільки спускався на них дух, то вони пророкували, а поза тим не пророкували.
И сошёл Господь в облаке, и говорил с ним, и взял от Духа, Который на нём, и дал семидесяти мужам старейшинам. И когда почил на них Дух, они стали пророчествовать, но потом перестали.
Двоє чоловіків залишилися були в таборі: один на ім'я Елдад, а другий Медад; і спустився на них дух; були вони записані, але не вийшли були до намету, отож стали вони пророкувати в таборі.
Двое из мужей оставались в стане, одному имя Елдад, а другому имя Модад; но и на них почил Дух (они были из числа записанных, только не выходили к скинии), и они пророчествовали в стане.
Прибіг якийсь хлопчина та й оповів Мойсеєві, кажучи: “Елдад та Медад пророкують у таборі.”
И прибежал отрок, и донёс Моисею, и сказал: Елдад и Модад пророчествуют в стане.
А Ісус Навин, що услуговував Мойсеєві змалку, урвав йому мову, кажучи: “Мій пане Мойсею, заборони їм!”
В ответ на это Иисус, сын Навин, служитель Моисея, один из избранных его, сказал: господин мой Моисей! запрети им.
Мойсей йому й каже: “Чого то ти заздриш замість мене? Ох, коли б то ввесь люд Господній та й зробився пророком! Коли б то Господь зіслав свій дух на них!”
Но Моисей сказал ему: не ревнуешь ли ты за меня? о, если бы все в народе Господнем были пророками, когда бы Господь послал Духа Своего на них!
І повернувсь Мойсей до табору, сам він і старші Ізраїля.
И возвратился Моисей в стан, он и старейшины Израилевы.
І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепилиць від моря та й накидало їх у табір — десь на день ходи в один бік і десь на день ходи в другий, навкруги табору, а поверх землі близько на два лікті.
И поднялся ветер от Господа, и принёс от моря перепелов, и набросал их около стана, на путь дня по одну сторону и на путь дня по другую сторону около стана, на два почти локтя от земли.
Кинулись люди збирати перепелиць — увесь той день і всю ніч ще й увесь другий день; навіть хто найменше назбирав, мав десять хомерів, тож і розстелили їх навколо табору.
И встал народ, и весь тот день, и всю ночь, и весь следующий день собирали перепелов; и кто мало собирал, тот собрал десять хомеров; и разложили их для себя вокруг стана.
М'ясо було ще в них на зубах, ще його й не з'їли, а гнів Господній уже запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким мором.
Мясо ещё было в зубах их и не было ещё съедено, как гнев Господень возгорелся на народ, и поразил Господь народ весьма великою язвою.
Тим і названо те місце Ківрот-га-Тава, там бо поховано людей, що були ласі.
И нарекли имя месту сему: Киброт-Гаттаава, ибо там похоронили прихотливый народ.