Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Вирушили сини Ізраїля та й отаборились у степах моавських, по другому боці Йордану, навпроти Єрихону.
И отправились сыны Израилевы, и остановились на равнинах Моава, при Иордане, против Иерихона.
Балак же, син Ціпора, довідався про все, що заподіяв Ізраїль аморіям.
И видел Валак, сын Сепфоров, всё, что сделал Израиль Аморреям;
Злякалися моавитяни вельми того люду, бо було його багато, і огорнув їх страх перед синами Ізраїля.
и весьма боялись Моавитяне народа сего, потому что он был многочислен; и устрашились Моавитяне сынов Израилевых.
І казали моавитяни старшим мідіянським: “Ось тепер об'їсть оця голота геть усе навкруги нас, як то об'їдає віл траву в полі.” А був тоді царем моавським Балак, син Ціпора.
И сказали Моавитяне старейшинам Мадиамским: этот народ поедает теперь всё вокруг нас, как вол поедает траву полевую. Валак же, сын Сепфоров, был царём Моавитян в то время.
Послав він посланців до Валаама, сина Беора, у Петор, що над рікою, в землі синів його народу, щоб покликати його та й сказати: “Ось народ вийшов з Єгипту й покрив обличчя землі, та й осівся навпроти мене.
И послал он послов к Валааму, сыну Веорову, в Пефор, который на реке Евфрате, в земле сынов народа его, чтобы позвать его и сказать: вот, народ вышел из Египта и покрыл лицо земли, и живёт он подле меня;
Тож прийди, прошу, та прокляни мені народ оцей, бо він дужчий за мене. Може, вдасться мені розбити його й вигнати з країни; бо знаю, кого ти благословиш, той благословен, кого ж прокленеш, проклят буде той.”
итак, приди, прокляни мне народ сей, ибо он сильнее меня: может быть, я тогда буду в состоянии поразить его и выгнать его из земли; я знаю, что кого ты благословишь, тот благословен, и кого ты проклянёшь, тот проклят.
І пішли старші моавські та мідіянські з дарунками в руках за заклинання. Прийшли вони до Валаама та й переказали йому слова Балака.
И пошли старейшины Моавитские и старейшины Мадиамские, с подарками в руках за волхвование, и пришли к Валааму, и пересказали ему слова Валаковы.
Той же повідав їм: “Переночуйте отут сю ніч, і я дам вам відповідь так, як Господь мені скаже.” Князі моавські й зостались у Валаама.
И сказал он им: переночуйте здесь ночь, и дам вам ответ, как скажет мне Господь. И остались старейшины Моавитские у Валаама.
Прийшов Бог до Валаама та й каже: “Що то за люди в тебе?”
И пришёл Бог к Валааму, и сказал: какие это люди у тебя?
Валаам і відказує Богові: “Балак, син Ціпора, цар моавський, послав мені сказати:
Валаам сказал Богу: Валак, сын Сепфоров, царь Моавитский, прислал их ко мне сказать:
ось народ вийшов з Єгипту та й укрив обличчя землі; тож прийди, проклени мені його, може я подужаю його в бою і вижену геть.”
вот, народ вышел из Египта и покрыл лицо земли; итак, приди, прокляни мне его; может быть, я тогда буду в состоянии сразиться с ним и выгнать его.
І каже Бог Валаамові: “Не йди з ними й народ не проклинай, він бо благословенний.”
И сказал Бог Валааму: не ходи с ними, не проклинай народа сего, ибо он благословен.
Устав Валаам уранці й сказав князям Балака: “Йдіть самі у вашу країну, бо не схотів Господь дозволити мені йти з вами.”
И встал Валаам поутру, и сказал князьям Валаковым: пойдите в землю вашу, ибо не хочет Господь позволить мне идти с вами.
Устали й князі моавські, а прийшовши до Балака, повідали: “Не схотів Валаам іти з нами.”
И встали князья Моавитские, и пришли к Валаку, и сказали ему: не согласился Валаам идти с нами.
Тоді послав Балак знову князів, ще поважніших, ніж ті, й було їх більше.
Валак послал ещё князей, более и знаменитее тех.
Прибули вони до Валаама та й кажуть до нього: “Так мовить Балак, син Ціпора: Не відмовляйся, прошу, прийти до мене.
И пришли они к Валааму, и сказали ему: так говорит Валак, сын Сепфоров: не откажись прийти ко мне;
Я тебе вельми за те вшаную і вчиню все, що мені скажеш; прийди ж, будь ласкав, проклени мені народ отой!”
я окажу тебе великую почесть и сделаю тебе всё, что ни скажешь мне; приди же, прокляни мне народ сей.
Відрік Валаам і повідав слугам Балака: “Навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, то я не міг би переступити наказ Господа, Бога мого, ні в малому, ні у великому.
И отвечал Валаам, и сказал рабам Валаковым: хотя бы Валак давал мне полный свой дом серебра и золота, не могу преступить повеления Господа, Бога моего, и сделать что-либо малое или великое по своему произволу;
Але все ж таки зостаньтеся, прошу, ви й цієї ночі тут, а я довідаюся, що скаже мені Господь знову.”
впрочем, останьтесь здесь и вы на ночь, и я узнаю, что ещё скажет мне Господь.
Прийшов Бог уночі до Валаама та й каже до нього: “Та вже коли ті люди прийшли по тебе, то вставай, іди з ними; але чинитимеш тільки те, що я тобі повім.”
И пришёл Бог к Валааму ночью, и сказал ему: если люди сии пришли звать тебя, встань, пойди с ними; но только делай то, что Я буду говорить тебе.
Устав Валаам уранці, осідлав ослицю і рушив у дорогу з моавськими князями.
Валаам встал поутру, оседлал ослицу свою и пошёл с князьями Моавитскими.
Гнів Божий запалав за те, що пішов він, і ангел Господній став на шляху, щоб загородити йому: той же був верхи на ослиці й двоє слуг його з ним.
И воспылал гнев Божий за то, что он пошёл, и стал Ангел Господень на дороге, чтобы воспрепятствовать ему. Он ехал на ослице своей, и с ним двое слуг его.
Уздріла ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі, й голий меч у руці в нього та й звернула з дороги й пішла полем. І почав Валаам бити ослицю, аби завернула на шлях.
И увидела ослица Ангела Господня, стоящего на дороге с обнажённым мечом в руке, и своротила ослица с дороги, и пошла на поле; а Валаам стал бить ослицу, чтобы возвратить её на дорогу.
Але ангел став на вузькій стежці між виноградниками: стіна з одного боку й стіна з другого боку.
И стал Ангел Господень на узкой дороге, между виноградниками, где с одной стороны стена и с другой стороны стена.
Як же уздріла ослиця ангела, то присунулася до муру й придавила трохи Валаамову ногу; він знову став бити її.
Ослица, увидев Ангела Господня, прижалась к стене и прижала ногу Валаамову к стене; и он опять стал бить её.
Тоді ангел Господній пройшов далі наперед і став на вузькому місці, де було не спосіб звернути ні праворуч, ні ліворуч.
Ангел Господень опять перешёл и стал в тесном месте, где некуда своротить, ни направо, ни налево.
Уздрівши ж ослиця ангела Господнього, лягла під Валаамом додолу; і запалав Валаам гнівом та й запопався бити ослицю палицею.
Ослица, увидев Ангела Господня, легла под Валаамом. И воспылал гнев Валаама, и стал он бить ослицу палкою.
Розтулив тоді Господь рота ослиці, й вона мовила до Валаама: “Що бо я скоїла тобі, що б'єш мене вже втрете?”
И отверз Господь уста ослицы, и она сказала Валааму: что я тебе сделала, что ты бьёшь меня вот уже третий раз?
І відказав Валаам ослиці: “Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці.”
Валаам сказал ослице: за то, что ты поругалась надо мною; если бы у меня в руке был меч, то я теперь же убил бы тебя.
А ослиця до Валаама: “Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?” А він до неї: Ні.
Ослица же сказала Валааму: не я ли твоя ослица, на которой ты ездил с начала до сего дня? имела ли я привычку так поступать с тобою? Он сказал: нет.
Тут відкрив Господь очі Валаамові, й побачив той ангела Господнього, що стояв на дорозі, та голий меч у руці в нього. І вклонився він, і припав обличчям до землі.
И открыл Господь глаза Валааму, и увидел он Ангела Господня, стоящего на дороге с обнажённым мечом в руке, и преклонился, и пал на лицо своё.
Ангел же Господній запитав його: “За що бив єси свою ослицю аж тричі? Ось я вийшов перепинити тобі дорогу, бо путь твоя супротивна мені.
И сказал ему Ангел Господень: за что ты бил ослицу твою вот уже три раза? Я вышел, чтобы воспрепятствовать тебе, потому что путь твой не прав предо Мною;
Ослиця бачила мене й завернула передо мною оце вже тричі. Була б вона не завернула передо мною, давно вже я вбив би тебе, її ж лишив живою.”
и ослица, видев Меня, своротила от Меня вот уже три раза; если бы она не своротила от Меня, то Я убил бы тебя, а её оставил бы живою.
І каже Валаам до ангела Господнього: “Згрішив я, та проте не знав, що стояв єси проти мене на стежці. Отож, коли воно не гаразд на твій погляд, повернусь я назад.”
И сказал Валаам Ангелу Господню: согрешил я, ибо не знал, что Ты стоишь против меня на дороге; итак, если это неприятно в очах Твоих, то я возвращусь.
А ангел Господній до Валаама: “Та йди вже з тими людьми, але казатимеш тільки те, що я скажу тобі.” То й пішов Валаам із князями Балаковими.
И сказал Ангел Господень Валааму: пойди с людьми сими, только говори то, что Я буду говорить тебе. И пошёл Валаам с князьями Валаковыми.
Як почув же Балак, що прибув Валаам, то вийшов йому назустріч в Ір-Моав, що на межі Арнона, на самому кінці границі.
Валак, услышав, что идёт Валаам, вышел навстречу ему в город Моавитский, который на границе при Арноне, что у самого предела.
І каже Балак до Валаама: “Хіба не посилав я посланця мого по тебе? Чого ж не прибув єси до мене? Чи то я, може, не спроможен пошанувати тебе як слід?”
И сказал Валак Валааму: не посылал ли я к тебе, звать тебя? почему ты не шёл ко мне? неужели я в самом деле не могу почтить тебя?
А Валаам до Балака й каже: “Ось я прибув до тебе. Та хіба ж то Моя воля — промовляти щонебудь? Що вкладе мені Господь в уста, те й скажу.”
И сказал Валаам Валаку: вот, я и пришёл к тебе, но могу ли я что от себя сказать? что вложит Бог в уста мои, то и буду говорить.
Вирушили Валаам з Балаком та й прибули в Кіріят-Хуцот.
И пошёл Валаам с Валаком, и пришли в Кириаф-Хуцоф.
Приніс Балак жертву з великої та дрібної скотини й послав Валаамові та князям, що були з ним.
И заколол Валак волов и овец, и послал к Валааму и князьям, которые были с ним.