Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Числа 23) | (Числа 25) →

Переклад Хоменка

Переклад Огієнка

  • Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі.
  • І побачив Валаам, що Господе́ві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного ра́зу, на ворожбу́, і звернув лице́ своє́ до пустині.
  • А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий,
  • І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробува́в за своїми племена́ми. І на ньому був Дух Божий!
  • і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима;
  • І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
  • слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває.
  • це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить виді́ння Всемогу́тнього, що падає він, але очі відкриті йому.
  • Що за красні, Якове, намети в тебе, — Ізраїлю, твої оселі!
  • Які, Якове, гарні намети твої, місця перебува́ння твойого, Ізраїлю!
  • Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою.
  • Вони розтягли́ся, немов ті долини, немов ті садки́ понад річкою, вони як дере́ва ало́йні, що Господь насадив, як ке́дри над во́дами!
  • Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо.
  • Вода потече з його відер, а насіння його — над великими во́дами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесе́ться.
  • Той Бог, що з Єгипту його вивів, — для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває.
  • Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього — як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потро́щить, а стрі́ли його поламає.
  • Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, — хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.”
  • Нахилився він, ліг, немов лев, і як леви́ця, — хто піді́йме його? Хто благословляє тебе — той благослове́нний, а хто проклинає тебе — той прокля́тий!“
  • Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш.
  • І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Бала́к до Валаама: „Я покликав тебе прокля́сти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!
  • Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.”
  • А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани“.
  • А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав:
  • І сказав Валаа́м до Балака: „Чи ж не казав я також до посланці́в твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:
  • навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив.
  • Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не змо́жу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, — що́ казатиме Господь, те́ я буду говорити!
  • Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, — ходи, об'явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.”
  • А тепер я оце йду до народу свого́. Ходи ж, я звіщу́ тобі, що і зро́бить той народ твоєму народові на кінці днів“.
  • І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, — слово мужа з одкритими очима;
  • І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
  • слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває.
  • мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить виді́ння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
  • Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета.
  • Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близьки́й! Сходить зоря́ он від Якова, і підіймається бе́рло з Ізраїля, — ламає він скроні Моава та че́репа всіх синів Сифа!
  • Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, — Ізраїль же зійде вгору.
  • І стане Едом за спа́дщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!
  • Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.”
  • І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста“.
  • І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.”
  • І побачив він Амали́ка, і виголосив свою припові́стку пророчу й сказав: „Початок наро́дів — Амали́к, та загине напри́кінці й він!“
  • Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі.
  • І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „Міцна́ ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо́ своє!
  • Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.”
  • Але ви́гублений буде Каїн, незаба́ром Ашшу́р поневолить тебе!“
  • І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить!
  • I він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?
  • Припливуть від хеттитів судна, підіб'ють Ашура, підіб'ють Евера, тож так само й він навіки загине.”
  • І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впоко́рять, і Евера впокорять. Та загине напри́кінці й він!“
  • Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.
  • І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого́. А Балак також пішов на дорогу свою.

  • ← (Числа 23) | (Числа 25) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025