Переклад Хоменка

King James Bible

Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,

1

Reuben and Gad Ask for Gilead

Now the children of Reuben and the children of Gad had a very great multitude of cattle: and when they saw the land of Jazer, and the land of Gilead, that, behold, the place was a place for cattle;

2

та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: —

2

The children of Gad and the children of Reuben came and spake unto Moses, and to Eleazar the priest, and unto the princes of the congregation, saying,

3

“Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,

3

Ataroth, and Dibon, and Jazer, and Nimrah, and Heshbon, and Elealeh, and Shebam, and Nebo, and Beon,

4

земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, — земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!

4

Even the country which the LORD smote before the congregation of Israel, is a land for cattle, and thy servants have cattle:

5

Якщо ми знайшли, — кажуть, — ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!”

5

Wherefore, said they, if we have found grace in thy sight, let this land be given unto thy servants for a possession, and bring us not over Jordan.

6

І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: “Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?

6

Moses Reproves Reuben and Gad

And Moses said unto the children of Gad and to the children of Reuben, Shall your brethren go to war, and shall ye sit here?

7

Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?

7

And wherefore discourage ye the heart of the children of Israel from going over into the land which the LORD hath given them?

8

Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.

8

Thus did your fathers, when I sent them from Kadeshbarnea to see the land.

9

Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.

9

For when they went up unto the valley of Eshcol, and saw the land, they discouraged the heart of the children of Israel, that they should not go into the land which the LORD had given them.

10

Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:

10

And the LORD'S anger was kindled the same time, and he sware, saying,

11

Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,

11

Surely none of the men that came up out of Egypt, from twenty years old and upward, shall see the land which I sware unto Abraham, unto Isaac, and unto Jacob; because they have not wholly followed me:

12

крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, — ці бо завжди йшли за Господом. —

12

Save Caleb the son of Jephunneh the Kenezite, and Joshua the son of Nun: for they have wholly followed the LORD.

13

Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.

13

And the LORD'S anger was kindled against Israel, and he made them wander in the wilderness forty years, until all the generation, that had done evil in the sight of the LORD, was consumed.

14

І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!

14

And, behold, ye are risen up in your fathers' stead, an increase of sinful men, to augment yet the fierce anger of the LORD toward Israel.

15

Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.”

15

For if ye turn away from after him, he will yet again leave them in the wilderness; and ye shall destroy all this people.

16

Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: “Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,

16

Reuben and Gad Appease Moses

And they came near unto him, and said, We will build sheepfolds here for our cattle, and cities for our little ones:

17

а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.

17

But we ourselves will go ready armed before the children of Israel, until we have brought them unto their place: and our little ones shall dwell in the fenced cities because of the inhabitants of the land.

18

Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.

18

We will not return unto our houses, until the children of Israel have inherited every man his inheritance.

19

Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.”

19

For we will not inherit with them on yonder side Jordan, or forward; because our inheritance is fallen to us on this side Jordan eastward.

20

Відрік їм Мойсей: “Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,

20

And Moses said unto them, If ye will do this thing, if ye will go armed before the LORD to war,

21

і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,

21

And will go all of you armed over Jordan before the LORD, until he hath driven out his enemies from before him,

22

і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.

22

And the land be subdued before the LORD: then afterward ye shall return, and be guiltless before the LORD, and before Israel; and this land shall be your possession before the LORD.

23

Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.

23

But if ye will not do so, behold, ye have sinned against the LORD: and be sure your sin will find you out.

24

Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.”

24

Build you cities for your little ones, and folds for your sheep; and do that which hath proceeded out of your mouth.

25

Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: “Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.

25

And the children of Gad and the children of Reuben spake unto Moses, saying, Thy servants will do as my lord commandeth.

26

Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада

26

Our little ones, our wives, our flocks, and all our cattle, shall be there in the cities of Gilead:

27

Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.”

27

But thy servants will pass over, every man armed for war, before the LORD to battle, as my lord saith.

28

Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.

28

So concerning them Moses commanded Eleazar the priest, and Joshua the son of Nun, and the chief fathers of the tribes of the children of Israel:

29

Сказав їм Мойсей: “Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.

29

And Moses said unto them, If the children of Gad and the children of Reuben will pass with you over Jordan, every man armed to battle, before the LORD, and the land shall be subdued before you; then ye shall give them the land of Gilead for a possession:

30

Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.”

30

But if they will not pass over with you armed, they shall have possessions among you in the land of Canaan.

31

Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: “Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:

31

And the children of Gad and the children of Reuben answered, saying, As the LORD hath said unto thy servants, so will we do.

32

перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.”

32

We will pass over armed before the LORD into the land of Canaan, that the possession of our inheritance on this side Jordan may be ours.

33

І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.

33

Reuben and Gad Settle in Gilead

And Moses gave unto them, even to the children of Gad, and to the children of Reuben, and unto half the tribe of Manasseh the son of Joseph, the kingdom of Sihon king of the Amorites, and the kingdom of Og king of Bashan, the land, with the cities thereof in the coasts, even the cities of the country round about.

34

І відбудували сини Гада — Дівон, Атарот, Ароер,

34

And the children of Gad built Dibon, and Ataroth, and Aroer,

35

Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,

35

And Atroth, Shophan, and Jaazer, and Jogbehah,

36

Бет-Німру, Бет-Гаран, — укріплені міста й кошари для дрібної скотини.

36

And Bethnimrah, and Bethharan, fenced cities: and folds for sheep.

37

Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,

37

And the children of Reuben built Heshbon, and Elealeh, and Kirjathaim,

38

Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.

38

And Nebo, and Baalmeon, (their names being changed,) and Shibmah: and gave other names unto the cities which they builded.

39

А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.

39

And the children of Machir the son of Manasseh went to Gilead, and took it, and dispossessed the Amorite which was in it.

40

Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.

40

And Moses gave Gilead unto Machir the son of Manasseh; and he dwelt therein.

41

Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх “містечками Яіра”.

41

And Jair the son of Manasseh went and took the small towns thereof, and called them Havothjair.

42

Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім'ям “Новах”.

42

And Nobah went and took Kenath, and the villages thereof, and called it Nobah, after his own name.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

King James Bible

Числа 32

Numbers 32