Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.
И собралось к Нему множество народа, так что Он вошёл в лодку и сел; а весь народ стоял на берегу.
Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти.
И поучал их много притчами, говоря: вот, вышел сеятель сеять;
І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.
и когда он сеял, иное упало при дороге, и налетели птицы и поклевали то;
Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.
иное упало на места каменистые, где немного было земли, и скоро взошло, потому что земля была неглубока.
Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.
Когда же взошло солнце, увяло, и, как не имело корня, засохло;
Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,
иное упало в терние, и выросло терние и заглушило его;
Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
иное упало на добрую землю и принесло плод: одно во сто крат, а другое в шестьдесят, иное же в тридцать.
І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”
И, приступив, ученики сказали Ему: для чего притчами говоришь им?
А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.
Он сказал им в ответ: для того, что вам дано знать тайны Царствия Небесного, а им не дано,
Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
ибо кто имеет, тому дано будет и приумножится, а кто не имеет, у того отнимется и то, что имеет;
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.
потому говорю им притчами, что они видя не видят, и слыша не слышат, и не разумеют;
На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, —
и сбывается над ними пророчество Исаии, которое говорит: «слухом услышите — и не уразумеете, и глазами смотреть будете — и не увидите,
бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, —щоб я зцілив їх.
ибо огрубело сердце людей сих, и ушами с трудом слышат, и глаза свои сомкнули, да не увидят глазами, и не услышат ушами, и не уразумеют сердцем, и да не обратятся, чтобы Я исцелил их».
Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують.
Ваши же блаженны очи, что видят, и уши ваши, что слышат,
Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
ибо истинно говорю вам, что многие пророки и праведники желали видеть, что вы видите, и не видели, и слышать, что вы слышите, и не слышали.
До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.
ко всякому, слушающему слово о Царствии и не разумеющему, приходит лукавый и похищает посеянное в сердце его — вот кого означает посеянное при дороге.
А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,
А посеянное на каменистых местах означает того, кто слышит слово и тотчас с радостью принимает его;
але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.
но не имеет в себе корня и непостоянен: когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняется.
А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.
А посеянное в тернии означает того, кто слышит слово, но забота века сего и обольщение богатства заглушает слово, и оно бывает бесплодно.
Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, — це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.”
Посеянное же на доброй земле означает слышащего слово и разумеющего, который и бывает плодоносен, так что иной приносит плод во сто крат, иной в шестьдесят, а иной в тридцать.
Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.
Другую притчу предложил Он им, говоря: Царство Небесное подобно человеку, посеявшему доброе семя на поле своём;
Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.
когда же люди спали, пришёл враг его и посеял между пшеницею плевелы и ушёл;
Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.
когда взошла зелень и показался плод, тогда явились и плевелы.
Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?
Придя же, рабы домовладыки сказали ему: «господин! не доброе ли семя сеял ты на поле твоём? откуда же на нём плевелы»?
Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?
Он же сказал им: «враг человек сделал это». А рабы сказали ему: «хочешь ли, мы пойдём, выберем их»?
Ні! — каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.
Но он сказал: «нет, — чтобы, выбирая плевелы, вы не выдергали вместе с ними пшеницы,
Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”
оставьте расти вместе то и другое до жатвы; и во время жатвы я скажу жнецам: соберите прежде плевелы и свяжите их в связки, чтобы сжечь их, а пшеницу уберите в житницу мою».
Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.
Иную притчу предложил Он им, говоря: Царство Небесное подобно зерну горчичному, которое человек взял и посеял на поле своём,
Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.”
которое, хотя меньше всех семян, но, когда вырастет, бывает больше всех злаков и становится деревом, так что прилетают птицы небесные и укрываются в ветвях его.
Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” —
Иную притчу сказал Он им: Царство Небесное подобно закваске, которую женщина, взяв, положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.
Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,
Всё сие Иисус говорил народу притчами, и без притчи не говорил им,
щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.”
да сбудется реченное через пророка, который говорит: «отверзу в притчах уста Мои; изреку сокровенное от создания мира».
Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”
Тогда Иисус, отпустив народ, вошёл в дом. И, приступив к Нему, ученики Его сказали: изъясни нам притчу о плевелах на поле.
А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно — це Син Чоловічий;
Он же сказал им в ответ: сеющий доброе семя есть Сын Человеческий;
поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого;
поле есть мир; доброе семя — это сыны Царствия, а плевелы — сыны лукавого;
ворог, що його посіяв — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели.
враг, посеявший их, есть диавол; жатва есть кончина века, а жнецы суть Ангелы.
Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу:
Посему как собирают плевелы и огнём сжигают, так будет при кончине века сего:
Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,
пошлёт Сын Человеческий Ангелов Своих, и соберут из Царства Его все соблазны и делающих беззаконие,
і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
и ввергнут их в печь огненную; там будет плач и скрежет зубов;
І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!
тогда праведники воссияют, как солнце, в Царстве Отца их. Кто имеет уши слышать, да слышит!
Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.
Ещё: подобно Царство Небесное сокровищу, скрытому на поле, которое, найдя, человек утаил, и от радости о нём идёт и продаёт всё, что имеет, и покупает поле то.
Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.
Ещё: подобно Царство Небесное купцу, ищущему хороших жемчужин,
Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.
который, найдя одну драгоценную жемчужину, пошёл и продал всё, что имел, и купил её.
Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.
Ещё: подобно Царство Небесное неводу, закинутому в море и захватившему рыб всякого рода,
Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
который, когда наполнился, вытащили на берег и, сев, хорошее собрали в сосуды, а худое выбросили вон.
Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і
Так будет при кончине века: изыдут Ангелы, и отделят злых из среды праведных,
кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
и ввергнут их в печь огненную: там будет плач и скрежет зубов.
Чи ви це все зрозуміли?” — “Так!” — йому відповіли.
И спросил их Иисус: поняли ли вы всё это? Они говорят Ему: так, Господи!
Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.”
Он же сказал им: поэтому всякий книжник, наученный Царству Небесному, подобен хозяину, который выносит из сокровищницы своей новое и старое.
Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?
И, придя в отечество Своё, учил их в синагоге их, так что они изумлялись и говорили: откуда у Него такая премудрость и силы?
Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?
не плотников ли Он сын? не Его ли Мать называется Мария, и братья Его Иаков и Иосий, и Симон, и Иуда?
І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?”
и сёстры Его не все ли между нами? откуда же у Него всё это?
І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.”
И соблазнялись о Нём. Иисус же сказал им: не бывает пророк без чести, разве только в отечестве своём и в доме своём.