Переклад Хоменка

Darby Bible Translation

Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,

The Beheading of John

At that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,

і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!”

and said to his servants, This is John the baptist: *he* is risen from the dead, and because of this these works of power display their force in him.

3

Бо Ірод був схопив Йоана, зв'язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;

3

For Herod had seized John, and had bound him and put him in prison on account of Herodias the wife of Philip his brother.

4

Йоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.”

4

For John said to him, It is not lawful for thee to have her.

5

Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.

5

And [while] desiring to kill him, he feared the crowd, because they held him for a prophet.

6

Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;

6

But when Herod's birthday was celebrated, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod;

7

отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.

7

whereupon he promised with oath to give her whatsoever she should ask.

8

Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.”

8

But she, being set on by her mother, says, Give me here upon a dish the head of John the baptist.

9

І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —

9

And the king was grieved; but on account of the oaths, and those lying at table with [him], he commanded [it] to be given.

10

тож послав стяти голову Йоанові в темниці.

10

And he sent and beheaded John in the prison;

11

Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.

11

and his head was brought upon a dish, and was given to the damsel, and she carried [it] to her mother.

12

І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.

12

And his disciples came and took the body and buried it, and came and brought word to Jesus.

13

Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.

13

The Feeding of the Five Thousand

And Jesus, having heard it, went away thence by ship to a desert place apart. And the crowds having heard [of it] followed him on foot from the cities.

14

А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.

14

And going out he saw a great crowd, and was moved with compassion about them, and healed their infirm.

15

Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.”

15

But when even was come, his disciples came to him saying, The place is desert, and [much of] the [day] time already gone by; dismiss the crowds, that they may go into the villages and buy food for themselves.

16

А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.”

16

But Jesus said to them, They have no need to go: give *ye* them to eat.

17

Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.”

17

But they say to him, We have not here save five loaves and two fishes.

18

Тоді він каже: “Принесіть мені їх сюди.”

18

And he said, Bring them here to me.

19

І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.

19

And having commanded the crowds to recline upon the grass, having taken the five loaves and the two fishes, he looked up to heaven, and blessed: and having broken the loaves, he gave [them] to the disciples, and the disciples [gave them] to the crowds.

20

Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.

20

And all ate and were filled, and they took up what was over and above of fragments twelve hand-baskets full.

21

Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.

21

But those that had eaten were about five thousand men, besides women and children.

22

І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.

22

Jesus Walks on Water

And immediately he compelled the disciples to go on board ship, and to go on before him to the other side, until he should have dismissed the crowds.

23

І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.

23

And having dismissed the crowds, he went up into the mountain apart to pray. And when even was come, he was alone there,

24

Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.

24

but the ship was already in the middle of the sea tossed by the waves, for the wind was contrary.

25

О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.

25

But in the fourth watch of the night he went off to them, walking on the sea.

26

Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” — заговорили й закричали з переляку.

26

And the disciples, seeing him walking on the sea, were troubled, saying, It is an apparition. And they cried out through fear.

27

Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!”

27

But Jesus immediately spoke to them, saying, Take courage; it is *I*: be not afraid.

28

Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”

28

And Peter answering him said, Lord, if it be *thou*, command me to come to thee upon the waters.

29

“Підійди!” — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;

29

And he said, Come. And Peter, having descended from the ship, walked upon the waters to go to Jesus.

30

але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!”

30

But seeing the wind strong he was afraid; and beginning to sink he cried out, saying, Lord, save me.

31

Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”

31

And immediately Jesus stretched out his hand and caught hold of him, and says to him, O thou of little faith, why didst thou doubt?

32

І як увійшли до човна, вітер ущух.

32

And when they had gone up into the ship, the wind fell.

33

А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно — Син Божий!”

33

But those in the ship came and did homage to him, saying, Truly thou art God's Son.

34

І перепливши, прибули в землю генезаретську.

34

Jesus Heals at Gennesaret

And having crossed over they came to the land of Gennesaret.

35

Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих

35

And when the men of that place recognised him, they sent to that whole country around, and they brought to him all that were ill,

36

та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.

36

and besought him that they might only touch the hem of his garment; and as many as touched were made thoroughly well.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Darby Bible Translation

Матвія 14

Matthew 14