Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
Тодї прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”
Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матїр, і: Хто лає батька або матїр, нехай умре смертю.
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
той може не поважати батька свого або матери своєї. І знївечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”
Та марно вони поклоняють ся менї, навчаючи наук заповідей чоловічих.
І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!
І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.
Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст, те сквернить чоловіка.
Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”
Приступивши тодї ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”
Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, блуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”
Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи менї.
Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
Тодї озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сїв там.
Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, нїмих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”
Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозї.
Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”
І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустинї, щоб нагодувати стільки народу?
Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”
І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
І, взявши сїм хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дїтей.