Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його:
“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”
«Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не омивши руки?»
А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв?
Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”.
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові” — то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню.
той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
„Ці люди шанують Мене на словах, та їхні серця далеко від Мене.
Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”
Пошана їхня до Мене — даремна, бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”».
І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!
Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте!
Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.
Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, — ось що оскверняє [40] її!»
Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”
Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?»
Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”
Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”
На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
Він же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?
Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли?
Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?
А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.
із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”
Ось що оскверняє людину. А їсти, не омивши руки, — це не осквернить її».
Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.
Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».
Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»
А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»
Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам».
А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».
Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.
Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там.
Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх.
І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.
Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”
Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, бо вони можуть заслабнути по дорозі до дому».
Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”
Тоді учні спитали Його: «Де ж нам узяти достатньо хліба у цьому віддаленому місці, аби нагодувати стільки людей?»
Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”
Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».
взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
Тоді Він узяв хліб і рибу, віддав Богу подяку за їжу, розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ.
Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
Усі люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі.
Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.