Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 14) | (Матвія 16) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
  • Тоді підходять до Ісуса фарисеї [1] і книжники [2] з Єрусалима й питають:
  • “Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”
  • Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
  • А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
  • А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
  • Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
  • Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
  • А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
  • А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
  • той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
  • то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
  • О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая:
  • Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
  • Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
  • Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
  • Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”
  • та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
  • І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!
  • Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
  • Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.
  • не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
  • Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”
  • Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
  • Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
  • А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
  • Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”
  • Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
  • Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”
  • У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
  • Він же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?
  • [Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?
  • Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
  • Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
  • А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
  • А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.
  • із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
  • Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
  • Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”
  • Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
  • Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
  • І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
  • Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
  • Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
  • Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
  • Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
  • А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
  • У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
  • Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
  • Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
  • Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
  • А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
  • А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
  • Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
  • Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
  • Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
  • Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
  • Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
  • Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
  • І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
  • І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
  • Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.
  • Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”
  • А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
  • Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”
  • Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
  • Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”
  • А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
  • Тоді він звелів людям сісти на землю,
  • Звелівши людям сісти на землі,
  • взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
  • Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.
  • Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
  • Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
  • Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.
  • А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
  • І відпустивши народ, Ісус сів до човна і прибув у сторони Магадану.
  • Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.

  • ← (Матвія 14) | (Матвія 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025