Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
“Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.
Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.
Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.
Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.
А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.
А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.
та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.
І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.
Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?
А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“
Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.
Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.
Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.
Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.
Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.
І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.
Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.
Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.
кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.
кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.
Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?
А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?
Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.
Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.
Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!
Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“
Так то останні будуть перші, а перші — останні!”
Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“
Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:
Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:
“Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.
„Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.
І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”
І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“
Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.
Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч тебе.”
А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.
У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.”
А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.
Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, — не моє це давати, лише — кому мій Отець приготував.”
Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.
Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.
Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.
Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.
А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.
Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.
І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.
А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.
Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”
Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.
Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.
Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”
І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”
Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”
Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“
Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.”
Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“