Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 20) | (Матвія 22) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів,
  • Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,
  • сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив'язану ослицю й осля з нею; відв'яжіть і приведіть до мене.
  • повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.
  • А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.”
  • А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне.
  • Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив:
  • Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:
  • “Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, — на осляті, синові підяремної.”
  • Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!
  • Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм:
  • Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:
  • привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї.
  • привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.
  • Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі.
  • І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.
  • Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!”
  • Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!
  • І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?”
  • Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий?
  • Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.”
  • А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського.
  • Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів,
  • Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
  • і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, — ви ж чините з нього печеру розбійників.”
  • і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.
  • І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.
  • Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх.
  • Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” — обурилися
  • Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —
  • і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.”
  • обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу?
  • І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.
  • Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там.
  • Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів.
  • Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.
  • Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла.
  • Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла.
  • Побачивши це, учні здивувались і говорили: “Як це смоковниця в одну мить засохла?”
  • Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла!
  • Ісус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! — воно станеться.
  • У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться.
  • І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”
  • І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите.
  • А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?”
  • Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?
  • Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.
  • У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:
  • Йоанове хрищення — звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, — то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього?
  • Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому?
  • А скажемо, що від людей, — страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.”
  • Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка.
  • Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це.
  • Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!
  • Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику.
  • Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!
  • Той озвався: Піду, Господи, — і не пішов.
  • Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов.
  • Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов.
  • Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.
  • Котрий з двох учинив волю батька?” — “Останній”, відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім.
  • Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого.
  • Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.
  • Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!
  • Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов.
  • Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню [1] , збудував башту, найняв робітників і відійшов.
  • Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні.
  • Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю.
  • А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували.
  • Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.
  • Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме.
  • Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само.
  • Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.
  • Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина.
  • Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб'ємо його й заберемо собі його спадщину.
  • Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.
  • І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.
  • І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили.
  • Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?”
  • Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?
  • “Лютих люто вигубить”, — відповіли йому, — “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.”
  • Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.
  • Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.
  • Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших?
  • Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його.
  • Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.
  • Хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздушить.” —
  • І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.
  • Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить.
  • Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
  • І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.
  • і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка.

  • ← (Матвія 20) | (Матвія 22) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025