Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів,
            Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,
            сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив'язану ослицю й осля з нею; відв'яжіть і приведіть до мене.
            повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.
            А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.”
            А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне.
            Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив:
            Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:
            “Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, — на осляті, синові підяремної.”
            Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!
            привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї.
            привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.
            Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі.
            І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.
            Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!”
            Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!
            І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?”
            Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий?
            Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.”
            А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського.
            Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів,
            Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
            і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, — ви ж чините з нього печеру розбійників.”
            і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.
            І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.
            Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх.
            Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” — обурилися
            Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —
            і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.”
            обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу?
            І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.
            Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там.
            Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла.
            Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла.
            Побачивши це, учні здивувались і говорили: “Як це смоковниця в одну мить засохла?”
            Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла!
            Ісус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! — воно станеться.
            У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться.
            І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”
            І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите.
            А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?”
            Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?
            Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.
            У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:
            Йоанове хрищення — звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, — то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього?
            Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому?
            А скажемо, що від людей, — страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.”
            Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка.
            Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це.
            Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!
            Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику.
            Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!
            Той озвався: Піду, Господи, — і не пішов.
            Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов.
            Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов.
            Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.
            Котрий з двох учинив волю батька?” — “Останній”, відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім.
            Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого.
            Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.
            Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!
            Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов.
            Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню [1] , збудував башту, найняв робітників і відійшов.
            Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні.
            Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю.
            А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували.
            Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.
            Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме.
            Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само.
            Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.
            Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина.
            Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб'ємо його й заберемо собі його спадщину.
            Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.
            І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.
            І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили.
            Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?”
            Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?
            “Лютих люто вигубить”, — відповіли йому, — “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.”
            Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.
            Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.
            Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших?
            Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його.
            Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.
            Хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздушить.” —
            І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.
            Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить.
            Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,