Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


← (Матвія 21) | (Матвія 23) →

Матвія 22

 

 

Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:
“Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.
Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.
Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.
Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;
інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.
Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.
Тоді він мовив своїм слугам: Обід — готовий, але запрошені були негідні.
Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.
Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали — злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.
Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж: ,
і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.
Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.
Багато бо покликаних, але вибраних мало.”
Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.
І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, —кажуть ті, — “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.
Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”
Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?
Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.
Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”
Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”
Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.
Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:
“Учителю”, — кажуть, — “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.
Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.
Так само і другий і третій аж до сьомого.
Нарешті, після всіх померла й жінка.
Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”
Ісус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.
У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.
А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:
Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог — не мертвих, але живих!”
І чувши це народ, дивувався його навчанню.
Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.
І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:
“Учителю, котра найбільша заповідь у законі?”
Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:
це найбільша й найперша заповідь.
А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.
На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”
Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:
“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”
Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом,
кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.
Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”
І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.

← (Матвія 21) | (Матвія 23) →

Історія оновлень Історія оновлень

© UA biblenet - 2025