Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів:
Когда Иисус окончил все слова сии, то сказал ученикам Своим:
“Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп'яття.”
вы знаете, что через два дня будет Пасха, и Сын Человеческий предан будет на распятие.
Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа,
Тогда собрались первосвященники и книжники и старейшины народа во двор первосвященника, по имени Каиафы,
і радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити.
и положили в совете взять Иисуса хитростью и убить;
Тільки ж казали: “Не в свято, щоб не було в народі заколоту.”
но говорили: только не в праздник, чтобы не сделалось возмущения в народе.
І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого,
Когда же Иисус был в Вифании, в доме Симона прокажённого,
підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.
приступила к Нему женщина с алавастровым сосудом мира драгоценного и возливала Ему возлежащему на голову.
Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство?
Увидев это, ученики Его вознегодовали и говорили: к чему такая трата?
Це можна б було дорого продати й — дати бідним!”
Ибо можно было бы продать это миро за большую цену и дать нищим.
Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене.
Но Иисус, уразумев сие, сказал им: что смущаете женщину? она доброе дело сделала для Меня:
Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте.
ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда имеете;
Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій.
возлив миро сие на тело Моё, она приготовила Меня к погребению;
Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.”
истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие в целом мире, сказано будет в память её и о том, что она сделала.
Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників
Тогда один из двенадцати, называемый Иуда Искариот, пошёл к первосвященникам
і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків.
и сказал: что вы дадите мне, и я вам предам Его? Они предложили ему тридцать сребреников;
І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.
и с того времени он искал удобного случая предать Его.
Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: “Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?”
В первый же день опресночный приступили ученики к Иисусу и сказали Ему: где велишь нам приготовить Тебе пасху?
Він відповів їм: “Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми.”
Он сказал: пойдите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит: время Моё близко; у тебя совершу пасху с учениками Моими».
Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху.
Ученики сделали, как повелел им Иисус, и приготовили пасху.
Коли ж настав вечір, сів він до столу з дванадцятьма учнями,
Когда же настал вечер, Он возлёг с двенадцатью учениками;
і коли вони їли, він промовив: “Істинно, кажу вам: Один з вас мене зрадить.”
и когда они ели, сказал: истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня.
Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати його: “Чи то часом не я, Господи?”
Они весьма опечалились и начали говорить Ему, каждый из них: не я ли, Господи?
Він відповів: “Хто вклав зо мною руку в миску, той мене зрадить.
Он же сказал в ответ: опустивший со Мною руку в блюдо, этот предаст Меня;
Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!”
впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём, но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы этому человеку не родиться.
А Юда, зрадник його, і собі озвався: “Чи то часом не я, Учителю?” Каже Ісус до нього: “Ти мовив.”
При сём и Иуда, предающий Его, сказал: не я ли, Равви? Иисус говорит ему: ты сказал.
Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.”
И когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, преломил и, раздавая ученикам, сказал: приимите, ядите: сие есть Тело Моё.
Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,
И, взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте из неё все,
бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.
ибо сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая во оставление грехов.
Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.”
Сказываю же вам, что отныне не буду пить от плода сего виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое вино в Царстве Отца Моего.
Тоді Ісус сказав їм: “Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада.
Тогда говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь, ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы стада»;
А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї.”
по воскресении же Моём предварю вас в Галилее.
Озвався тоді Петро й каже йому: “Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.”
Пётр сказал Ему в ответ: если и все соблазнятся о Тебе, я никогда не соблазнюсь.
Ісус же мовив до нього: “Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.”
Иисус сказал ему: истинно говорю тебе, что в эту ночь, прежде нежели пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.
Каже йому Петро: “Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!” Так само мовили всі учні.
Говорит Ему Пётр: хотя бы надлежало мне и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. Подобное говорили и все ученики.
Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.”
Потом приходит с ними Иисус на место, называемое Гефсимания, и говорит ученикам: посидите тут, пока Я пойду, помолюсь там.
І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити.
И, взяв с Собою Петра и обоих сыновей Зеведеевых, начал скорбеть и тосковать.
Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі — аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.”
Тогда говорит им Иисус: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте со Мною.
І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише — як ти.”
И, отойдя немного, пал на лицо Своё, молился и говорил: Отче Мой! если возможно, да минует Меня чаша сия; впрочем, не как Я хочу, но как Ты.
Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною?
И приходит к ученикам и находит их спящими, и говорит Петру: так ли не могли вы один час бодрствовать со Мною?
Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.”
бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
Знову, вдруге, відійшов він і почав молитися: “Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!”
Ещё, отойдя в другой раз, молился, говоря: Отче Мой! если не может чаша сия миновать Меня, чтобы Мне не пить её, да будет воля Твоя.
І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі.
И, придя, находит их опять спящими, ибо у них глаза отяжелели.
Залишив він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова.
И, оставив их, отошёл опять и помолился в третий раз, сказав то же слово.
Потім повернувся до учнів і каже до них: “Спіть собі й відпочивайте; наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки.
Тогда приходит к ученикам Своим и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? вот, приблизился час, и Сын Человеческий предаётся в руки грешников;
Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник.”
встаньте, пойдём: вот, приблизился предающий Меня.
Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним і сила народу з мечами та дрючками — від первосвящеників та старших народу.
И, когда ещё говорил Он, вот, Иуда, один из двенадцати, пришёл, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и старейшин народных.
Зрадник його дав їм знак, мовивши: “Кого я поцілую, це він, беріть його.”
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его.
І відразу ж підійшов він до Ісуса й каже: “Радуйся, мій Учителю!” — та й поцілував його.
И, тотчас подойдя к Иисусу, сказал: радуйся, Равви! И поцеловал Его.
Тоді питає його Ісус: “Чого прийшов єси, друже?!” — І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його.
Иисус же сказал ему: друг, для чего ты пришёл? Тогда подошли и возложили руки на Иисуса, и взяли Его.
Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свого меча й, ударивши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
И вот, один из бывших с Иисусом, простёрши руку, извлёк меч свой и, ударив раба первосвященникова, отсёк ему ухо.
Тоді Ісус сказав до нього: “Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть.
Тогда говорит ему Иисус: возврати меч твой в его место, ибо все, взявшие меч, мечом погибнут;
Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів?
или думаешь, что Я не могу теперь умолить Отца Моего, и Он представит Мне более, нежели двенадцать легионов Ангелов?
Як же то збулися б Писання, що воно так мусить статися?”
как же сбудутся Писания, что так должно быть?
Тоді Ісус промовив до народу: “Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи, у храмі, і ви мене не взяли.
В тот час сказал Иисус народу: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями взять Меня; каждый день с вами сидел Я, уча в храме, и вы не брали Меня.
Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків.” Тоді всі учні залишили його й повтікали.
Сие же всё было, да сбудутся писания пророков. Тогда все ученики, оставив Его, бежали.
Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.
А взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе первосвященнику, куда собрались книжники и старейшины.
Петро ж ішов слідом за ним оподалік, аж до палацу первосвященика й, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться.
Пётр же следовал за Ним издали, до двора первосвященникова; и, войдя внутрь, сел со служителями, чтобы видеть конец.
Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити,
Первосвященники и старейшины и весь синедрион искали лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,
і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє
и не находили; и, хотя много лжесвидетелей приходило, не нашли. Но наконец пришли два лжесвидетеля
і кажуть: “Цей сказав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати.”
и сказали: Он говорил: «могу разрушить храм Божий и в три дня создать его».
Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: “Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?”
И, встав, первосвященник сказал Ему: что же ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: “Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий.”
Иисус молчал. И первосвященник сказал Ему: заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Ты ли Христос, Сын Божий?
Тоді Ісус сказав до нього: “Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах.”
Иисус говорит ему: ты сказал; даже сказываю вам: отныне узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
Тоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: “Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство!
Тогда первосвященник разодрал одежды свои и сказал: Он богохульствует! на что ещё нам свидетелей? вот, теперь вы слышали богохульство Его!
Як вам здається?” Ті відповіли; “Він — винен смерти.”
как вам кажется? Они же сказали в ответ: повинен смерти.
Тоді вони почали плювати йому в обличчя та бити кулаками; інші ж били його в обличчя
Тогда плевали Ему в лицо и заушали Его; другие же ударяли Его по ланитам
і промовляли: “Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?”
и говорили: прореки нам, Христос, кто ударил Тебя?
Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.”
Пётр же сидел вне на дворе. И подошла к нему одна служанка и сказала: и ты был с Иисусом Галилеянином.
Але той перед усіма відрікся і заявив: “Не знаю, що таке говориш.”
Но он отрёкся перед всеми, сказав: не знаю, что ты говоришь.
Коли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: “Цей був з Ісусом з Назарету.”
Когда же он выходил за ворота, увидела его другая, и говорит бывшим там: и этот был с Иисусом Назореем.
Він знову, клявшися, відрікся: “Не знаю я цього чоловіка.”
И он опять отрёкся с клятвою, что не знает Сего Человека.
Десь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: “Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.”
Немного спустя подошли стоявшие там и сказали Петру: точно и ты из них, ибо и речь твоя обличает тебя.
Тоді Петро почав клястися та божитися: “Не знаю я цього чоловіка.” І враз заспівав півень.
Тогда он начал клясться и божиться, что не знает Сего Человека. И вдруг запел петух.