Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Якже Ісус скінчив усі ці слова, сказав до своїх учнів:
Когда Иисус кончил говорить всё это, то сказал Своим ученикам:
“Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп'яття.”
"Вы знаете, что через два дня наступит Пасха, и Сын Человеческий будет отдан на распятие".
Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаці первосвященика, що звався Каяфа,
Тогда первосвященники и старейшины собрались во дворе первосвященника по имени Каиафа,
і радились, як би то підступом схопити Ісуса й убити.
и сговорились захватить Иисуса обманом и убить.
Тільки ж казали: “Не в свято, щоб не було в народі заколоту.”
Но они сказали: "Не во время праздника, чтобы не началась смута среди народа".
І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого,
Когда Иисус находился в Вифании в доме Симона прокажённого,
підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі.
к Нему пришла женщина с алебастровым сосудом, наполненным драгоценными благовониями и стала возливать их Ему на голову, когда Он сидел за столом.
Побачивши це учні, нарікали й казали: “Навіщо таке марнотратство?
Увидев это, ученики вознегодовали и сказали: "К чему такое расточительство?
Це можна б було дорого продати й — дати бідним!”
Ведь благовония эти можно было бы продать по дорогой цене, а деньги отдать нищим".
Ісус зауважив це й сказав їм: “Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене.
Иисус же, поняв это, сказал им: "Зачем смущаете женщину? Она сделала для Меня доброе дело.
Завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте.
Ибо нищие всегда будут с вами, а Я не всегда.
Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на похорон мій.
Пролив на Моё Тело благовония, она приготовила Меня к погребению.
Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин.”
Истинно говорю: где бы ни проповедовали Евангелие, будут, вспоминая, рассказывать и о том, что сделала эта женщина".
Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників
И тогда один из двенадцати, по имени Иуда Искариот, пошёл к первосвященникам
і каже: “Що хочете мені дати, і я вам його видам?” Ті відважили йому тридцять срібняків.
и сказал: "Что дадите мне за то, чтобы предать Его вам?" Они предложили ему тридцать сребреников.
І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати.
И с той минуты он стал искать удобного случая предать Иисуса.
Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: “Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?”
В первый день праздника Пресных Хлебов к Иисусу пришли ученики и сказали: "Где хочешь, чтобы мы приготовили для Тебя пасхальный ужин?"
Він відповів їм: “Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми.”
Он сказал: "Пойдите к одному человеку в городе и скажите ему: "Учитель говорит: Моё время пришло. Я отпраздную пасху вместе с учениками в твоём доме".
Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху.
Ученики поступили, как велел им Иисус и приготовили пасхальный ужин.
Коли ж настав вечір, сів він до столу з дванадцятьма учнями,
Когда наступил вечер, Он сел за стол вместе со Своими двенадцатью учениками.
і коли вони їли, він промовив: “Істинно, кажу вам: Один з вас мене зрадить.”
И когда они ели, Иисус сказал: "Истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня".
Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати його: “Чи то часом не я, Господи?”
Глубоко опечаленные, они стали один за другим говорить Ему: "Уж наверное это не я буду, Господи!"
Він відповів: “Хто вклав зо мною руку в миску, той мене зрадить.
В ответ Он им сказал: "Тот, кто опустил руку в одну чашу со Мной, тот и предаст Меня.
Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!”
Сын Человеческий уйдёт, как указано в Писании, но горе тому, кто предаст Сына Человеческого! Тому человеку лучше бы и вовсе на свет не родиться!"
А Юда, зрадник його, і собі озвався: “Чи то часом не я, Учителю?” Каже Ісус до нього: “Ти мовив.”
Иуда, который собирался предать Его, сказал: "Ты не думаешь, что это я, Учитель!" А Иисус ответил ему: "Ты сам сказал это!"
Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це моє тіло.”
И когда они ели, Иисус взял кусок хлеба, благословил его и, разломив, стал раздавать Своим ученикам, говоря: "Берите, ешьте, это-Тело Моё!"
Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі,
А потом Он взял чашу и, возблагодарив Господа, передал им, говоря: "Пейте все,
бо це кров моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів.
ибо это-Кровь Моя, которая скрепляет новый договор и которая прольётся за многих ради прощения их грехов.
Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого.”
Но скажу вам, не буду больше пить из плода виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое вино в Царстве Отца Моего".
Тоді Ісус сказав їм: “Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада.
И сказал тогда Иисус: "Вы все отречётесь от Меня сегодня ночью, ибо записано: "Поражу пастыря, и овцы стада рассеются".
А після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї.”
Но после воскресения Моего отправлюсь впереди вас в Галилею".
Озвався тоді Петро й каже йому: “Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи.”
Тогда Пётр ответил Ему: "Даже если все потеряют веру в Тебя, я никогда не потеряю".
Ісус же мовив до нього: “Істинно кажу тобі: Цієї ще ночі, перше, ніж заспіває півень, ти тричі мене відречешся.”
Иисус сказал ему: "Истинно говорю: в эту ночь, прежде чем петух пропоёт, ты трижды отречёшься от Меня".
Каже йому Петро: “Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся тебе!” Так само мовили всі учні.
Пётр сказал Ему: "Даже если мне придётся умереть вместе с Тобой, я никогда не отрекусь". И все ученики повторили то же самое.
Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: “Посидьте тут, поки піду та помолюся там.”
И пришёл Иисус с ними в место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам: "Посидите здесь, пока Я схожу туда и помолюсь".
І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити.
И взял Он с собой Петра и двух сыновей Зеведея и предался печали и скорби.
Тоді сказав їм: “Смуток у мене на душі — аж до смерти! Зостаньтеся тут і чувайте зо мною.”
И сказал Он им тогда: "Моя душа полна смертельной скорби. Побудьте и пободрствуйте со Мной".
І пройшовши трохи далі, упав обличчям додолу, молившися і промовляючи: “Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише — як ти.”
И отойдя от них подальше, пал ниц и стал молиться, говоря: "Отец Мой, если это возможно, пусть минет Меня чаша сия, но пусть сбудется не то, что хочу Я, а то, чего Ты желаешь".
Повернувся він до учнів і, знайшовши їх заснулими, каже до Петра: “Отож і однієї години не спромоглися чувати зо мною?
Вернувшись к ученикам, Он увидел, что они спят и сказал Петру: "Так что же вы, не могли пободрствовать со Мной и часа?
Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.”
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не поддаться искушению. Дух бодр, но плоть слаба".
Знову, вдруге, відійшов він і почав молитися: “Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!”
И снова отошёл и стал молиться, говоря: "Отец, если не минует Меня чаша эта, и должен Я буду пить её, то пусть исполнится воля Твоя".
І, повернувшися, знову знайшов, що вони спали, бо очі в них були отяжілі.
И возвратился Он и нашёл их спящими, ибо веки их отяжелели.
Залишив він їх, пішов знову й почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова.
И в третий раз Он отошёл и стал молиться, повторяя снова те же слова.
Потім повернувся до учнів і каже до них: “Спіть собі й відпочивайте; наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки.
Затем вернулся к ученикам и сказал им: "Вы всё ещё спите и отдыхаете? Послушайте, настал час и Сын Человеческий предан будет в руки грешникам.
Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник.”
Вставайте и пойдём! Смотрите, вот тот, кто предаст Меня!"
Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним і сила народу з мечами та дрючками — від первосвящеників та старших народу.
И когда Он говорил это, появился Иуда, один из двенадцати. Его сопровождала толпа людей, вооружённых мечами и дубинками, посланных первосвященниками и старейшинами.
Зрадник його дав їм знак, мовивши: “Кого я поцілую, це він, беріть його.”
И тот, кто предал Его, подал им знак, сказав: "Тот, кого поцелую, Он и есть, хватайте Его".
І відразу ж підійшов він до Ісуса й каже: “Радуйся, мій Учителю!” — та й поцілував його.
И тотчас подошёл к Иисусу и сказал: "Привет Тебе, Учитель!", а потом поцеловал Его.
Тоді питає його Ісус: “Чого прийшов єси, друже?!” — І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його.
И сказал ему Иисус: "Друг, делай то, зачем пришёл". И подошли они и схватили Иисуса.
Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свого меча й, ударивши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
Один из тех, кто был с Иисусом, обнажил меч и, нанеся удар рабу первосвященника, отсек ему ухо.
Тоді Ісус сказав до нього: “Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть.
И сказал ему Иисус: "Убери меч свой в ножны, ибо тот, кто поднимет меч, от меча и погибнет.
Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів?
Или думаешь, что Я не могу воззвать к Отцу Моему, и Он не пошлёт Мне на помощь больше двенадцати легионов ангелов?
Як же то збулися б Писання, що воно так мусить статися?”
Но как же исполнятся Писания, если всего этого не случится?"
Тоді Ісус промовив до народу: “Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи, у храмі, і ви мене не взяли.
И тогда Иисус сказал толпе: "Как на разбойника, вышли вы с мечами и дубинками взять Меня. Каждый день Я сидел в храме, проповедуя, но вы не схватили Меня.
Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків.” Тоді всі учні залишили його й повтікали.
Всё это происходит во исполнение писаний пророков". Тогда все ученики оставили Его и убежали прочь.
Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.
Взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе, первосвященнику, где собрались все законоучители и старейшины.
Петро ж ішов слідом за ним оподалік, аж до палацу первосвященика й, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться.
Пётр следовал за Ним на расстоянии, до самого двора первосвященника, вошёл туда и сел вместе со стражниками, чтобы узнать, чем кончится дело.
Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити,
Первосвященники вместе со всем советом пытались добиться лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,
і не знайшли, дарма, що було з'явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє
но не находили ничего, хотя лжесвидетелей было много. Однако позже появились ещё два лжесвидетеля
і кажуть: “Цей сказав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати.”
и сказали: "Этот Человек утверждал: "Я могу разрушить храм Божий и восстановить его в три дня".
Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: “Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?”
И тогда встал первосвященник и сказал Ему: "Почему не отвечаешь? Что означает свидетельство этих людей против Тебя?"
Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: “Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, син Божий.”
Но Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему: "Заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Христос ли Ты, Сын Божий?"
Тоді Ісус сказав до нього: “Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах.”
Иисус сказал ему: "Ты сам сказал это; и всё же, скажу тебе, что отныне увидите Сына Человеческого, сидящего по правую руку от Всевышнего и грядущего на облаках небесных".
Тоді первосвященик роздер свою одежу і заявляє: “Він сказав богохульство! Нащо нам ще свідків? Оце ж ви щойно чули богохульство!
И тогда первосвященник разодрал на себе одежды, говоря: "Богохульник! Какие ещё нужны свидетели! Вы все слышали это богохульство!
Як вам здається?” Ті відповіли; “Він — винен смерти.”
Что вы думаете?" В ответ они сказали: "Виновен и должен умереть!"
Тоді вони почали плювати йому в обличчя та бити кулаками; інші ж били його в обличчя
И они стали плевать Ему в лицо и бить Его кулаками, а другие хлестали Его по щекам,
і промовляли: “Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?”
говоря: "Докажи нам, что ты пророк, Христос; скажи нам, кто ударил Тебя?"
Петро ж сидів надворі. Аж тут одна служниця підійшла до нього й каже: “І ти був з Ісусом Галилеєм.”
А Пётр в это время сидел снаружи во дворе, и подошла к нему одна служанка и сказала: "Ты тоже был с Иисусом Галилеянином".
Але той перед усіма відрікся і заявив: “Не знаю, що таке говориш.”
Но он стал отрицать это перед всеми, говоря: "Я не знаю, о чём ты говоришь!"
Коли ж: він вийшов до воріт, уздріла його інша й каже до тих, що там були: “Цей був з Ісусом з Назарету.”
Когда же он выходил за ворота, его увидела другая служанка и сказала тем, кто был там: "Этот человек был с Иисусом Назарянином".
Він знову, клявшися, відрікся: “Не знаю я цього чоловіка.”
И снова отрёкся он от этого, поклявшись: "Я не знаю Этого Человека".
Десь трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: “Ти таки справді один з них, бо й твоя вимова тебе виявляє.”
Немного спустя подошли люди, стоявшие там, и сказали Петру: "Ты точно один из них, ибо твоя речь выдаёт тебя".
Тоді Петро почав клястися та божитися: “Не знаю я цього чоловіка.” І враз заспівав півень.
И тогда он начал клясться и божиться: "Не знаю я Этого Человека". И тут же пропел петух.