Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 26) | (Матвія 28) →

Переклад Хоменка

Синодальный перевод

  • Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.
  • Когда же настало утро, все первосвященники и старейшины народа имели совещание об Иисусе, чтобы предать Его смерти;
  • І зв'язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.
  • и, связав Его, отвели и предали Его Понтию Пилату, правителю.
  • Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
  • Тогда Иуда, предавший Его, увидев, что Он осуждён, и, раскаявшись, возвратил тридцать сребреников первосвященникам и старейшинам,
  • “Згрішив я”, — сказав, — “видавши кров невинну.” Ті ж відповіли: “Що нам до того? Ти побачиш!”
  • говоря: согрешил я, предав кровь невинную. Они же сказали ему: что нам до того? смотри сам.
  • Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.
  • И, бросив сребреники в храме, он вышел, пошёл и удавился.
  • Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: “Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.”
  • Первосвященники, взяв сребреники, сказали: непозволительно положить их в сокровищницу церковную, потому что это цена крови.
  • Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.
  • Сделав же совещание, купили на них землю горшечника, для погребения странников;
  • Тому це поле й досі зветься Полем Крови.
  • посему и называется земля та «землёю крови» до сего дня.
  • Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: “І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,
  • Тогда сбылось реченное через пророка Иеремию, который говорит: «и взяли тридцать сребреников, цену Оценённого, Которого оценили сыны Израиля,
  • і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.”
  • и дали их за землю горшечника, как сказал мне Господь».
  • Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: “Ти цар юдейський?” Ісус відповів: “Ти кажеш.”
  • Иисус же стал перед правителем. И спросил Его правитель: Ты Царь Иудейский? Иисус сказал ему: ты говоришь.
  • Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.
  • И когда обвиняли Его первосвященники и старейшины, Он ничего не отвечал.
  • Тоді Пилат каже до нього: “Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?”
  • Тогда говорит Ему Пилат: не слышишь, сколько свидетельствуют против Тебя?
  • А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.
  • И не отвечал ему ни на одно слово, так что правитель весьма дивился.
  • На свято звик був правитель відпускати народові одного в'язня, якого вони хотіли.
  • На праздник же Пасхи правитель имел обычай отпускать народу одного узника, которого хотели.
  • Був же тоді визначний в'язень, що звавсь Варавва.
  • Был тогда у них известный узник, называемый Варавва;
  • А коли вони зібралися, Пилат каже до них: “Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?”
  • итак, когда собрались они, сказал им Пилат: кого хотите, чтобы я отпустил вам: Варавву, или Иисуса, называемого Христом?
  • Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.
  • ибо знал, что предали Его из зависти.
  • І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: “Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.”
  • Между тем, как сидел он на судейском месте, жена его послала ему сказать: не делай ничего Праведнику Тому, потому что я ныне во сне много пострадала за Него.
  • Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.
  • Но первосвященники и старейшины возбудили народ просить Варавву, а Иисуса погубить.
  • Заговорив правитель і сказав їм: “Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?” Ті відповіли: “Варавву.”
  • Тогда правитель спросил их: кого из двух хотите, чтобы я отпустил вам? Они сказали: Варавву.
  • Каже до них Пилат: “А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?” Усі відповіли: “Нехай буде розіп'ятий!”
  • Пилат говорит им: что же я сделаю Иисусу, называемому Христом? Говорят ему все: да будет распят.
  • Спитав він: “Що злого вчинив він?” Вони ж ще більше заходилися кричати: “Нехай буде розіп'ятий!”
  • Правитель сказал: какое же зло сделал Он? Но они ещё сильнее кричали: да будет распят.
  • Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: “Я невинний крови праведника цього; ви побачите.”
  • Пилат, видя, что ничто не помогает, но смятение увеличивается, взял воды и умыл руки перед народом, и сказал: невиновен я в крови Праведника Сего; смотрите вы.
  • Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях!”
  • И, отвечая, весь народ сказал: кровь Его на нас и на детях наших.
  • Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття.
  • Тогда отпустил им Варавву, а Иисуса, бив, предал на распятие.
  • Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту
  • Тогда воины правителя, взяв Иисуса в преторию, собрали на Него весь полк
  • і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ
  • и, раздев Его, надели на Него багряницу;
  • і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!”
  • и, сплетши венец из тёрна, возложили Ему на голову и дали Ему в правую руку трость; и, становясь пред Ним на колени, насмехались над Ним, говоря: радуйся, Царь Иудейский!
  • І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.
  • и плевали на Него и, взяв трость, били Его по голове.
  • А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп'яття.
  • И когда насмеялись над Ним, сняли с Него багряницу, и одели Его в одежды Его, и повели Его на распятие.
  • Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім'я Симон, і примусили його нести хрест його.
  • Выходя, они встретили одного Киринеянина, по имени Симона; сего заставили нести крест Его.
  • Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати “Череп-місце”,
  • И, придя на место, называемое Голгофа, что значит: «Лобное место»,
  • дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.
  • дали Ему пить уксуса, смешанного с жёлчью; и, отведав, не хотел пить.
  • Ті ж, що розп'яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.
  • Распявшие же Его делили одежды его, бросая жребий;
  • А потім сіли, щоб його стерегти там.
  • и, сидя, стерегли Его там;
  • Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: “Це Ісус — Цар Юдейський.”
  • и поставили над головою Его надпись, означающую вину Его: «Сей есть Иисус, Царь Иудейский».
  • Тоді розіп'яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
  • Тогда распяты с Ним два разбойника: один по правую сторону, а другой по левую.
  • Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,
  • Проходящие же злословили Его, кивая головами своими
  • кажучи: “Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!”
  • и говоря: Разрушающий храм и в три дня Созидающий! спаси Себя Самого; если Ты Сын Божий, сойди с креста.
  • Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:
  • Подобно и первосвященники с книжниками и старейшинами и фарисеями, насмехаясь, говорили:
  • “Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.
  • других спасал, а Себя Самого не может спасти; если Он Царь Израилев, пусть теперь сойдёт с креста, и уверуем в Него;
  • Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.”
  • уповал на Бога; пусть теперь избавит Его, если Он угоден Ему. Ибо Он сказал: «Я Божий Сын».
  • Так теж і розбійники, що були з ним розіп'яті, ображали його.
  • Также и разбойники, распятые с Ним, поносили Его.
  • Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев'ятої години.
  • От шестого же часа тьма была по всей земле до часа девятого;
  • А близько дев'ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: “Елі Елі, лема савах-тані”, — тобто: “Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?”
  • а около девятого часа возопил Иисус громким голосом: Или, Или! лама савахфани? то есть: «Боже Мой, Боже Мой! — для чего Ты Меня оставил?»
  • Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: “Він Іллю кличе”.
  • Некоторые из стоявших там, слыша это, говорили: Илию зовёт Он.
  • І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.
  • И тотчас побежал один из них, взял губку, наполнил уксусом и, наложив на трость, давал Ему пить;
  • Інші ж казали: “Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.”
  • а другие говорили: постой, посмотрим, придёт ли Илия спасти Его.
  • А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.
  • Иисус же, опять возопив громким голосом, испустил дух.
  • І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
  • И вот, завеса в храме раздралась надвое, сверху донизу; и земля потряслась; и камни расселись;
  • гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
  • и гробы отверзлись; и многие тела усопших святых воскресли
  • і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з'явились.
  • и, выйдя из гробов по воскресении Его, вошли во святой град и явились многим.
  • А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: “Це справді був Син Божий!”
  • Сотник же и те, которые с ним стерегли Иисуса, видя землетрясение и все бывшее, устрашились весьма и говорили: воистину Он был Сын Божий.
  • Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
  • Там были также и смотрели издали многие женщины, которые следовали за Иисусом из Галилеи, служа Ему;
  • між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.
  • между ними были Мария Магдалина и Мария, мать Иакова и Иосии, и мать сыновей Зеведеевых.
  • Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;
  • Когда же настал вечер, пришёл богатый человек из Аримафеи, именем Иосиф, который также учился у Иисуса;
  • Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.
  • он, придя к Пилату, просил тела Иисусова. Тогда Пилат приказал отдать тело;
  • Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й
  • и, взяв тело, Иосиф обвил его чистою плащаницею
  • поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.
  • и положил его в новом своём гробе, который высек он в скале; и, привалив большой камень к двери гроба, удалился.
  • А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.
  • Была же там Мария Магдалина и другая Мария, которые сидели против гроба.
  • На другий день, що після п'ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:
  • На другой день, который следует за пятницею, собрались первосвященники и фарисеи к Пилату
  • “Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.
  • и говорили: господин! Мы вспомнили, что обманщик тот, ещё будучи в живых, сказал: «после трёх дней воскресну»;
  • Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.”
  • итак, прикажи охранять гроб до третьего дня, чтобы ученики Его, придя ночью, не украли Его и не сказали народу: «воскрес из мёртвых»; и будет последний обман хуже первого.
  • Пилат каже до них: “Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.”
  • Пилат сказал им: имеете стражу; пойдите, охраняйте, как знаете.
  • Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.
  • Они пошли и поставили у гроба стражу, и приложили к камню печать.

  • ← (Матвія 26) | (Матвія 28) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025