Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.
А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: “Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.”
І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази.
А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
Тоді Ісус промовив до нього: “Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.”
І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:
А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
“Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.”
кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
Ісус каже до нього: “Я прийду й оздоровлю його.”
Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
Тоді сотник у відповідь мовив: “Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.
А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, — і йде, а тому: Ходи, — і приходить; і слузі моєму: Зроби це, — і він робить.”
Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.
Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,
Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.”
Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
І сказав Ісус сотникові: “Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!” І видужав слуга тієї ж години.
I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.
А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.
Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.
І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,
А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.”
щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.
А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
І приступивши один книжник, сказав до нього: “Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.”
І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
А Ісус каже до нього: “Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.”
Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.”
А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.”
А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.
І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: “Рятуй, Господи, ми гинемо!”
І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
А він до них каже: “Чого ви лякливі, маловіри?” Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.
А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
І здивувались люди та й заговорили між собою: “Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?”
А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?”
І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.
А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
Біси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.”
І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
“Ідіть” — сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.
А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.
Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.