Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,
І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,
кажучи їм: "Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв'яжіть і приведіть його.
і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.
А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? — відкажіть: Господь його потребує, — тож негайно відішле його назад сюди.
І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.
Пішли ті і знайшли осля, прив'язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, — і відв'язали.
Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.
Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: "Що робите, що ото осля відв'язуєте?"
І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?
Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.
Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.
І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.
І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.
А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж — віття, нарізане в полі.
Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.
Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: "Осанна!
Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;
Благословен, хто приходить в ім'я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!"
благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!
І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.
І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.
Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.
І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,
Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.
і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.
І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.
І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.
І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,
І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,
а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.
і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.
Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!"
І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.
Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.
І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.
Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.
А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.
Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."
І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.
Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.
І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.
Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, — то буде йому так.
Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.
Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, — і буде вам так.
Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.
І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.
І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.
Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."
Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.
І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші
І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,
й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?"
і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?
Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені."
Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.
Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, — то скаже: Чому ж ви не повірили йому?
І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?
А скажемо: Від людей, — лячно народу, — всі бо вважали Йоана, що він пророк.
Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.