Переклад Хоменка

Darby Bible Translation

І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.

1

The Parable of the Wicked Tenants

And he began to say to them in parables, A man planted a vineyard, and made a fence round [it] and dug a wine-vat, and built a tower, and let it out to husbandmen, and left the country.

2

І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.

2

And he sent a bondman to the husbandmen at the season, that he might receive from the husbandmen of the fruit of the vineyard.

3

Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.

3

But they took him, and beat [him], and sent [him] away empty.

4

І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.

4

And again he sent to them another bondman; and [at] him they [threw stones, and] struck [him] on the head, and sent [him] away with insult.

5

Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.

5

And [again] he sent another, and him they killed; and many others, beating some and killing some.

6

Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

6

Having yet therefore one beloved son, he sent also him to them the last, saying, They will have respect for my son.

7

Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.

7

But those husbandmen said to one another, This is the heir: come, let us kill him and the inheritance will be ours.

8

І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.

8

And they took him and killed him, and cast him forth out of the vineyard.

9

Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.

9

What therefore shall the lord of the vineyard do? He will come and destroy the husbandmen, and will give the vineyard to others.

10

Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.

10

Have ye not even read this scripture, The stone which they that builded rejected, this has become the corner-stone:

11

Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!"

11

this is of [the] Lord, and it is wonderful in our eyes?

12

І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.

12

And they sought to lay hold of him, and they feared the crowd; for they knew that he had spoken the parable of them. And they left him and went away.

13

Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.

13

Paying Taxes to Caesar

And they send to him certain of the Pharisees and of the Herodians, that they might catch him in speaking.

14

Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"

14

And they come and say to him, Teacher, we know that thou art true, and carest not for any one; for thou regardest not men's person, but teachest the way of God with truth: Is it lawful to give tribute to Caesar or not?

15

Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив."

15

Should we give, or should we not give? But he knowing their hypocrisy said unto them, Why tempt ye me? Bring me a denarius that I may see [it].

16

Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" — "Кесарів", — ті йому відповідають.

16

And they brought [it]. And he says to them, Whose [is] this image and superscription? And they said to him, Caesar's.

17

Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже." І вони дивувались йому.

17

And Jesus answering said to them, Pay what is Caesar's to Caesar, and what is God's to God. And they wondered at him.

18

І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:

18

Sadducees Question the Resurrection

And Sadducees come to him, that say there is no resurrection; and they demanded of him saying,

19

"Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.

19

Teacher, Moses wrote to us that if any one's brother die, and leave a wife behind, and leave no children, that his brother shall take his wife, and raise up seed to his brother.

20

Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.

20

There were seven brethren; and the first took a wife, and dying did not leave seed;

21

Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.

21

and the second took her and died, and neither did he leave seed; and the third likewise.

22

Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.

22

And the seven [took her and] did not leave seed. Last of all the woman also died.

23

При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."

23

In the resurrection, when they shall rise again, of which of them shall she be wife, for the seven had her as wife?

24

Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?

24

And Jesus answering said to them, Do not ye therefore err, not knowing the scriptures, nor the power of God?

25

Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.

25

For when they rise from among [the] dead they neither marry, nor are given in marriage, but are as angels [who are] in the heavens.

26

А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!

26

But concerning the dead that they rise, have ye not read in the book of Moses, in [the section of] the bush, how God spoke to him, saying, *I* [am] the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob?

27

Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."

27

He is not the God of [the] dead, but of [the] living. *Ye* therefore greatly err.

28

Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"

28

The Greatest Commandment

And one of the scribes who had come up, and had heard them reasoning together, perceiving that he had answered them well, demanded of him, Which is [the] first commandment of all?

29

Ісус відповів: "Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,

29

And Jesus answered him, [The] first commandment of all [is], Hear, Israel: the Lord our God is one Lord;

30

і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.

30

and thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thine understanding, and with all thy strength. This is [the] first commandment.

31

А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."

31

And a second like it [is] this: Thou shalt love thy neighbour as thyself. There is not another commandment greater than these.

32

І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.

32

And the scribe said to him, Right, teacher; thou hast spoken according to [the] truth. For he is one, and there is none other besides him;

33

А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви."

33

and to love him with all the heart, and with all the intelligence, and with all the soul, and with all the strength, and to love one's neighbour as one's self, is more than all the burnt-offerings and sacrifices.

34

Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати.

34

And Jesus, seeing that he had answered intelligently, said to him, Thou art not far from the kingdom of God. And no one dared question him any more.

35

Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?

35

Whose Son is the Christ?

And Jesus answering said [as he was] teaching in the temple, How do the scribes say that the Christ is son of David?

36

Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.

36

[for] David himself said [speaking] in the Holy Spirit, The Lord said to my Lord, Sit on my right hand until I put thine enemies [as] footstool of thy feet.

37

Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син?" І багато людей слухало його радо.

37

David himself [therefore] calls him Lord, and whence is he his son? And the mass of the people heard him gladly.

38

І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,

38

Beware of the Scribes

And he said to them in his doctrine, Beware of the scribes, who like to walk about in long robes, and salutations in the marketplaces,

39

перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,

39

and first seats in the synagogues, and first places at suppers;

40

що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."

40

who devour the houses of widows, and as a pretext make long prayers. These shall receive a severer judgment.

41

І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.

41

The Poor Widow's Offering

And Jesus, having sat down opposite the treasury, saw how the crowd was casting money into the treasury; and many rich cast in much.

42

І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.

42

And a poor widow came and cast in two mites, which is a farthing.

43

І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.

43

And having called his disciples to [him] he said to them, Verily I say unto you, This poor widow has cast in more than all who have cast into the treasury:

44

Усі бо кидали з свого надміру, вона ж: з убозтва свого все, що мала, вкинула, — увесь свій прожиток."

44

for all have cast in of that which they had in abundance, but she of her destitution has cast in all that she had, the whole of her living.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Darby Bible Translation

Марка 12

Mark 12