Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.
И Он стал говорить с ними притчами.
— Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56 и построил сторожевую башню.57 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
— Один человек посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни56 и построил сторожевую башню.57 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.
Когда пришло время, он послал слугу к виноградарям, чтобы тот забрал у них причитающуюся ему часть урожая.
Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.
Но виноградари схватили слугу, избили и отослали ни с чем.
І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.
Тогда хозяин послал к ним другого слугу; но они разбили ему голову и издевались над ним.
Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.
Хозяин послал еще одного слугу; его виноградари убили. Он посылал еще многих слуг, но виноградари одних избивали, других убивали.
Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.
В конце концов у хозяина остался только его единственный любимый сын. Он послал его к ним последним. «Сына-то моего они устыдятся», — думал он.
Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.
Но виноградари сказали друг другу: «Это наследник. Давайте убьем его, и наследство будет нашим».
І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.
Они схватили его, убили и выбросили его из виноградника.
Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.
Что же сделает хозяин виноградника? Конечно же, он придет и убьет виноградарей, а виноградник отдаст другим.
Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.
Разве вы не читали в Писании:
«Камень, Который отвергли строители,
стал краеугольным.
Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!"
Это совершил Господь,
и как это удивительно в глазах наших!»58
І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.
Когда предводители народа поняли, что эту притчу Иисус рассказал о них, они хотели арестовать Его, но побоялись народа. Поэтому они оставили Его и ушли.
Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.
Потом они подослали к Нему фарисеев и сторонников Ирода, чтобы те поймали Его на слове.
Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"
Подойдя к Иисусу, они сказали:
— Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
— Учитель! Мы знаем, что Ты Человек честный и не стремишься никому угодить. Ты беспристрастен и истинно учишь пути Божьему. Следует ли платить налог кесарю или нет? Платить нам или не платить?
Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив."
Иисус, зная их лицемерие, сказал:
— Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
— Что вы Меня испытываете? Принесите Мне посмотреть динарий.
Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" — "Кесарів", — ті йому відповідають.
Ему принесли монету, и Он спросил:
— Кто на ней изображен и чье на ней имя?
— Кесаря, — ответили они.
— Кто на ней изображен и чье на ней имя?
— Кесаря, — ответили они.
Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже." І вони дивувались йому.
— Отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу, — сказал Иисус.
Они были поражены Его ответом.
Они были поражены Его ответом.
І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:
К Иисусу подошли саддукеи,59 которые утверждают, что нет воскресения. Они спросили Его:
"Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.
— Учитель, Моисей написал, что если у кого-либо умрет брат, оставив жену, но не оставив детей, то он должен жениться на вдове и восстановить род60 своему брату.61
Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.
Было семь братьев. Первый женился и умер, не оставив потомства.
Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.
На вдове женился его брат и тоже умер, не оставив потомства. То же самое произошло и с третьим.
Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.
Никто из семерых не оставил после себя сына. После всех умерла и женщина.
При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."
Чьей женой будет эта женщина после воскресения? Ведь все семеро были женаты на ней.
Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?
Иисус ответил им:
— Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
— Не потому ли вы заблуждаетесь, что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей?
Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.
Воскресшие из мертвых не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах.
А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!
А о том, что мертвые воскресают, разве вы не читали в книге Моисея, в том месте, где говорится о кусте, как Бог сказал Моисею: «Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»?62
Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."
Он Бог не мертвых, а живых. Вы глубоко заблуждаетесь.
Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"
Один из учителей Закона, слушая этот спор, заметил, как хорошо ответил Иисус, и спросил у Него:
— Какая из заповедей самая важная?
— Какая из заповедей самая важная?
Ісус відповів: "Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,
Иисус ответил:
— Самая важная заповедь — это:
— Самая важная заповедь — это:
«Слушай, Израиль! Господь наш Бог — единый Господь.
і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.
Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим,
и всей душой твоей, всем разумом твоим, и всеми силами твоими».63
А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."
Вторая заповедь: «Люби ближнего твоего, как самого себя».64 Нет заповедей важнее этих двух.
І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.
Учитель Закона сказал:
— Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога , кроме Него.
— Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого Бога , кроме Него.
А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви."
Любить Его всем сердцем, всем разумом, всеми силами и любить ближнего, как самого себя, — это важнее, чем все всесожжения и жертвы.
Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати.
Иисус, видя, как разумно ответил учитель Закона, сказал ему:
— Недалеко ты от Божьего Царства.
С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
— Недалеко ты от Божьего Царства.
С тех пор никто больше не решался задавать Ему вопросы.
Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?
Продолжая учить в храме, Иисус сказал:
— Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
— Почему учители Закона говорят, что Христос — Сын Давида?
Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.
Ведь сам Давид сказал, вдохновляемый Святым Духом:
«Сказал Господь Господу моему:
Сядь по правую руку от Меня,
пока Я не повергну врагов Твоих
к ногам Твоим».65
Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син?" І багато людей слухало його радо.
Сам Давид называет Его Господом. Как же в таком случае Он может быть ему Сыном?
Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
Большая толпа слушала Иисуса с радостью.
І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,
А Он учил:
— Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
— Остерегайтесь учителей Закона. Они любят наряжаться в длинные одежды и любят, когда их приветствуют на площадях.
перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,
Они сидят на самых почетных местах в синагогах и на званых обедах.
що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."
Они разоряют дома вдов и напоказ долго молятся. Таких ждет очень суровое наказание.
І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.
Сев напротив сокровищницы храма, Иисус смотрел, как люди кладут в нее деньги. Многие богачи бросали помногу.
І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
Но вот подошла бедная вдова и бросила две медные монетки.66
І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.
Иисус подозвал учеников и сказал им:
— Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,
— Говорю вам истину, эта бедная вдова положила больше всех, кто клал в сокровищницу,