Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.
І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.
І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.
Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.
І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.
І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.
Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.
Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.
І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.
Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.
Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.
І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.
І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"
Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив."
Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" — "Кесарів", — ті йому відповідають.
Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже." І вони дивувались йому.
І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
"Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.
Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.
Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.
і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.
І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."
Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?
І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.
Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!
Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."
Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"
І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
Ісус відповів: "Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,
Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;
і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.
і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."
А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.
І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви."
і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати.
І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?
І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.
Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син?" І багато людей слухало його радо.
Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,
І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,
та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."
що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.
І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.
І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.