Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити,
Через два дня надлежало быть празднику Пасхи и опресноков. И искали первосвященники и книжники, как бы взять Его хитростью и убить;
але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!
но говорили: только не в праздник, чтобы не произошло возмущения в народе.
І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову.
И когда был Он в Вифании, в доме Симона прокажённого, и возлежал, — пришла женщина с алавастровым сосудом мира из нарда чистого, драгоценного и, разбив сосуд, возлила Ему на голову.
Деякі обурилися між собою: "Навіщо, мовляв, така втрата мира!
Некоторые же вознегодовали и говорили между собою: к чему сия трата мира?
Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати!" І вони ремствували на неї.
Ибо можно было бы продать его более нежели за триста динариев и раздать нищим. И роптали на неё.
Але Ісус сказав: "Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок.
Но Иисус сказал: оставьте её; что её смущаете? Она доброе дело сделала для Меня.
Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте.
Ибо нищих всегда имеете с собою и, когда захотите, можете им благотворить; а Меня не всегда имеете.
Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон.
Она сделала, что могла: предварила помазать тело Моё к погребению.
Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам'ятку про неї."
Истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие, в целом мире, сказано будет, в память её, и о том, что она сделала.
Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм.
И пошёл Иуда Искариот, один из двенадцати, к первосвященникам, чтобы предать Его им.
Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.
Они же, услышав, обрадовались, и обещали дать ему сребреники. И он искал, как бы в удобное время предать Его.
А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: "Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, — щоб ти їв Пасху?"
В первый день опресноков, когда заколали пасхального агнца, говорят Ему ученики Его: где хочешь есть пасху? мы пойдём и приготовим.
І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: "Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним,
И посылает двух из учеников Своих и говорит им: пойдите в город; и встретится вам человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним,
і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху?
и, куда он войдёт, скажите хозяину дома того: «Учитель говорит: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам."
И он покажет вам горницу большую, устланную, готовую: там приготовьте нам.
Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху.
И пошли ученики Его, и пришли в город, и нашли, как сказал им; и приготовили пасху.
І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: "Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть."
И, когда они возлежали и ели, Иисус сказал: истинно говорю вам, один из вас, ядущий со Мною, предаст Меня.
Вони засмутились і один по одному заходились його питати: "Чи не я?"
Они опечалились и стали говорить Ему, один за другим: не я ли? и другой: не я ли?
Він відповів їм: "Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску.
Он же сказал им в ответ: один из двенадцати, обмакивающий со Мною в блюдо.
Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!"
Впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём; но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы тому человеку не родиться.
І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: "Беріть, це моє тіло."
И когда они ели, Иисус, взяв хлеб, благословил, преломил, дал им и сказал: приимите, ядите; сие есть Тело Моё.
Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі.
И, взяв чашу, благодарив, подал им: и пили из неё все.
Та й сказав їм: "Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох.
И сказал им: сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая.
Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім."
Истинно говорю вам: Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда буду пить новое вино в Царствии Божием.
І сказав їм Ісус: "Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться.
И говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь; ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы».
Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї."
По воскресении же Моём, Я предварю вас в Галилее.
А Петро сказав до нього: "Навіть коли й усі спокусяться, — та не я!"
Пётр сказал Ему: если и все соблазнятся, но не я.
Відповів йому Ісус: "Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся."
И говорит ему Иисус: истинно говорю тебе, что ты ныне, в эту ночь, прежде нежели дважды пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.
А він ще більше твердив: "Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе!" І всі так само говорили.
Но он ещё с большим усилием говорил: хотя бы мне надлежало и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. То же и все говорили.
І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, — то й каже своїм учням: "Посидьте тут, поки я помолюся."
Пришли в селение, называемое Гефсимания; и Он сказал ученикам Своим: посидите здесь, пока Я помолюсь.
І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.
И взял с Собою Петра, Иакова и Иоанна; и начал ужасаться и тосковать.
Потім каже до них: "Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте."
И сказал им: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте.
Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година.
И, отойдя немного, пал на землю и молился, чтобы, если возможно, миновал Его час сей;
І мовив: "Авва — Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти."
и говорил: Авва Отче! всё возможно Тебе; пронеси чашу сию мимо Меня; но не чего Я хочу, а чего Ты.
І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: "Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години?
Возвращается и находит их спящими, и говорит Петру: Симон! ты спишь? не мог ты бодрствовать один час?
Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!"
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово.
И, опять отойдя, молился, сказав то же слово.
І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати.
И, возвратившись, опять нашёл их спящими, ибо глаза у них отяжелели, и они не знали, что Ему отвечать.
Повернувся він утретє й каже їм: "Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам.
И приходит в третий раз и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? Кончено, пришёл час: вот, предаётся Сын Человеческий в руки грешников.
Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!"
Встаньте, пойдём; вот, приблизился предающий Меня.
І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями — від первосвящеників, книжників і старших.
И тотчас, как Он ещё говорил, приходит Иуда, один из двенадцати, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и книжников и старейшин.
Його зрадник дав їм знак, кажучи: "Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно."
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его и ведите осторожно.
І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю — і поцілував його.
И, придя, тотчас подошёл к Нему и говорит: Равви! Равви! и поцеловал Его.
Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо.
Один же из стоявших тут извлёк меч, ударил раба первосвященникова и отсёк ему ухо.
Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: "Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати.
Тогда Иисус сказал им: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня.
Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це — щоб збулося Писання."
Каждый день бывал Я с вами в храме и учил, и вы не брали Меня. Но да сбудутся Писания.
Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили,
Один юноша, завернувшись по нагому телу в покрывало, следовал за Ним; и воины схватили его.
тож він, покинувши покривало, втік від них нагий.
Но он, оставив покрывало, нагой убежал от них.
І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники.
И привели Иисуса к первосвященнику; и собрались к нему все первосвященники и старейшины и книжники.
Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі.
Пётр издали следовал за Ним, даже внутрь двора первосвященникова; и сидел со служителями, и грелся у огня.
Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили.
Первосвященники же и весь синедрион искали свидетельства на Иисуса, чтобы предать Его смерти; и не находили.
Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні.
Ибо многие лжесвидетельствовали на Него, но свидетельства сии не были достаточны.
А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно:
И некоторые, встав, лжесвидетельствовали против Него и говорили:
"Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний."
мы слышали, как Он говорил: «Я разрушу храм сей рукотворенный, и через три дня воздвигну другой, нерукотворенный».
Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: "Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?"
Тогда первосвященник стал посреди и спросил Иисуса: что Ты ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: "Чи ти єси Христос, Син Благословенного?"
Но Он молчал и не отвечал ничего. Опять первосвященник спросил Его и сказал Ему: Ты ли Христос, Сын Благословенного?
"Я є, — відповів Ісус, — і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних."
Иисус сказал: Я; и вы узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: "Навіщо нам іще свідків?
Тогда первосвященник, разодрав одежды свои, сказал: на что ещё нам свидетелей?
Ви чули богохульство! Як вам здається?" І всі вони присудили, що смерти він гідний.
Вы слышали богохульство; как вам кажется? Они же все признали Его повинным смерти.
Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: "Пророкуй!" А й слуги били його по обличчі.
И некоторые начали плевать на Него и, закрывая Ему лицо, ударять Его и говорить Ему: прореки. И слуги били Его по ланитам.
Коли Петро був унизу на подвір'ї, приходить одна з служниць первосвященика
Когда Пётр был на дворе внизу, пришла одна из служанок первосвященника
і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: "А й ти був з Ісусом Назарянином."
и, увидев Петра, греющегося, и всмотревшись в него, сказала: и ты был с Иисусом Назарянином.
Та він відрікся, кажучи: "Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш." Та й вийшов геть на переддвір'я, — а півень і заспівав!
Но он отрёкся, сказав: не знаю и не понимаю, что ты говоришь. И вышел вон на передний двор; и запел петух.
Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: "Цей з їхніх."
Служанка, увидев его опять, начала говорить стоявшим тут: этот из них.
Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: "Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин."
Он опять отрёкся. Спустя немного, стоявшие тут опять стали говорить Петру: точно ты из них; ибо ты Галилеянин, и наречие твоё сходно.
Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете.
Он же начал клясться и божиться: не знаю Человека Сего, о Котором говорите.
І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: "Перше ніж півень заспіває двічі, — тричі мене відречешся." Та й заридав гірко.
Тогда петух запел во второй раз. И вспомнил Пётр слово, сказанное ему Иисусом: «прежде нежели петух пропоёт дважды, трижды отречёшься от Меня»; и начал плакать.