Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.
І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.
І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: "Стань посередині!"
І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
А потім до них і каже: "Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити?" Вони ж мовчали.
А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам'яніли, каже до чоловіка: "Простягни лишень руку!" І той простягнув, і рука його одужала.
І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.
Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,
А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.
І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: "Ти — Син Божий!"
І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.
А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.
І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;
І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
і дав їм владу виганяти бісів.
і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро;
І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім'я Воанергес, у перекладі — Сини грому;
і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія,
і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.
І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: "Він не при собі!"
І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.
А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: "Як може сатана сатану виганяти?
І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.
І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.
І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!
І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв'яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.
Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.
Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний."
Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.
І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: "Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають."
А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
А він у відповідь їм: "Хто моя мати та брати мої?"
А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: "Ось моя мати та мої брати.
І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!