Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.
Иисус опять учил у озера. Вокруг Него собралась огромная толпа, так что Он был вынужден сесть в лодку и немного отплыть, а весь народ стоял на берегу.
І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;
Иисус многому учил народ в притчах, говоря им:
Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.
Когда он разбрасывал семена, то некоторые из них упали у самой дороги. Прилетели птицы и склевали их.
Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.
Другие упали в каменистые места, где было мало плодородной почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой.13
Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.
Но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.
А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.
Другие упали в терновник, который разросся, заглушил их, и семена не дали урожая.
Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."
Но семена, которые упали на хорошую почву, взошли, выросли и принесли урожай в тридцать, а то и в шестьдесят, и даже во сто крат больше, чем было посеяно.
І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"
Потом Иисус добавил:
— У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит!
— У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит!
А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.
Позже, когда Иисус был один, Его постоянные спутники вместе с двенадцатью спросили Его о притчах.
І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,
Иисус ответил:
— Вам открыта тайна Божьего Царства, а тем, внешним, все дается в притчах,
— Вам открыта тайна Божьего Царства, а тем, внешним, все дается в притчах,
щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."
чтобы
«они смотрели, но не увидели,
и слушали, но не поняли;
чтобы они не обратились и не были бы прощены».14
І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?
Потом Иисус спросил:
— Неужели и вы не поняли эту притчу? Как же вы тогда вообще сможете понимать притчи?
— Неужели и вы не поняли эту притчу? Как же вы тогда вообще сможете понимать притчи?
Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.
Некоторые люди похожи на семена, посеянные у дороги. Как только они услышат слово, приходит сатана и похищает посеянное в них.
Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,
Другие похожи на семена, посеянные на каменистой почве. Эти люди, когда слышат слово, сразу же принимают его с радостью.
але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.
Но у них нет корня, и поэтому их хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, они сразу же отступаются.
Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,
Третьи — как семена, посеянные среди терновника. Они слышат слово,
але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.
но повседневные заботы, любовь к богатству и другие желания заглушают слово, делая его бесплодным.
А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."
А есть люди, похожие на семена, посеянные в хорошую почву. Они слышат слово, принимают его и приносят плод — в тридцать, шестьдесят, а то и во сто крат больше посеянного.
І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?
Затем Он сказал им:
— Разве для того вносят в дом светильник, чтобы поставить его под горшок или под кровать? Наоборот, его ставят на подставку.
— Разве для того вносят в дом светильник, чтобы поставить его под горшок или под кровать? Наоборот, его ставят на подставку.
Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.
Нет ничего тайного, что не станет явным, и нет ничего скрытого, что не выйдет на свет.
І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.
И еще сказал им:
— Будьте внимательны к тому, что вы слышите. Какой мерой вы мерите, такой будет отмерено и вам, и даже прибавлено.
— Будьте внимательны к тому, что вы слышите. Какой мерой вы мерите, такой будет отмерено и вам, и даже прибавлено.
Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."
У кого есть, тому будет дано еще, и у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
І казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:
Еще Он сказал:
— Божье Царство похоже на то, как если бы человек засеял поле.
— Божье Царство похоже на то, как если бы человек засеял поле.
чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.
Проходят дни и ночи, человек то спит, то бодрствует, а семена всходят и растут, он и сам не знает как,
Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.
ведь земля сама дает плод. Сначала появляется росток, затем колос, колос наливается зерном,
А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."
и когда созреет урожай, человек приходит с серпом, потому что наступила жатва.15
І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?
Иисус продолжал:
— С чем можно сравнить Божье Царство? В какой притче можно описать его?
— С чем можно сравнить Божье Царство? В какой притче можно описать его?
Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.
Оно как горчичное зерно. Когда его сеют в землю, оно самое маленькое из всех семян,
А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."
но когда вырастает, то становится больше всех огородных растений и раскидывает такие большие ветви, что птицы небесные могут вить гнезда в их тени.16
І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.
Иисус рассказывал им много подобных притч. Он не говорил им больше того, что они были в силах воспринять.
Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.
Без притч Иисус вообще не учил, но когда Он оставался наедине со Своими учениками, Он все им объяснял.
Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"
В тот же день, вечером, Иисус сказал Своим ученикам:
— Переправимся на другую сторону озера.
— Переправимся на другую сторону озера.
І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.
Отпустив народ, они вошли в лодку к Иисусу и отплыли от берега. К ним присоединились и другие лодки.
І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.
Внезапно поднялся сильный шторм. Волны били о борта лодки, и ее стало заливать.
А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"
А Иисус в это время спал на корме, подложив подушку под голову. Ученики разбудили Его и сказали:
— Учитель! Неужели Тебе все равно, что мы гибнем?
— Учитель! Неужели Тебе все равно, что мы гибнем?
Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.
Проснувшись, Он запретил ветру и приказал озеру:
— Умолкни! Перестань!
В тот же момент ветер стих, и наступил полный штиль.
— Умолкни! Перестань!
В тот же момент ветер стих, и наступил полный штиль.
Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"
— Ну, что вы испугались? — сказал Он ученикам. — Неужели у вас еще нет веры?