Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.
І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.
І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;
що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
— раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.
часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.
І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому
Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"
і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"
(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка.)
Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон — мені ім'я, багато бо нас!"
І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.
І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.
Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."
І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі.
І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось.
А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались.
І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.
І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.
І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою."
Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі.
І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.
А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг
І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."
і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.
І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу
Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, —
і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.
почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
Мовляла бо: "Як доторкнуся до його одежі — видужаю."
Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.
І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: "Хто доторкнувся до моєї одежі?"
І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
Учні ж його сказали йому: "Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?"
І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.
І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.
Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги."
Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?"
Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй."
Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.
І не дозволив нїкому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.
І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!"
І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.
І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матїр дївчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дївча лежало.
Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" — що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!"
І, взявши дївча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дївчинко, тобі глаголю: встань.
І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.
І зараз устало дївча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.