Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New International Version
І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні.
A Prophet Without Honor
Jesus left there and went to his hometown, accompanied by his disciples.
Jesus left there and went to his hometown, accompanied by his disciples.
Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками?
When the Sabbath came, he began to teach in the synagogue, and many who heard him were amazed.
“Where did this man get these things?” they asked. “What’s this wisdom that has been given him? What are these remarkable miracles he is performing?
“Where did this man get these things?” they asked. “What’s this wisdom that has been given him? What are these remarkable miracles he is performing?
Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його — хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле.
Але Ісус промовив до них: "Нема пророка без пошани, — як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі."
Jesus said to them, “A prophet is not without honor except in his own town, among his relatives and in his own home.”
І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки;
He could not do any miracles there, except lay his hands on a few sick people and heal them.
і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав.
He was amazed at their lack of faith.Jesus Sends Out the Twelve
Then Jesus went around teaching from village to village.
Then Jesus went around teaching from village to village.
І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.
Calling the Twelve to him, he began to send them out two by two and gave them authority over impure spirits.
І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім палиці самої, — ні хліба, ні торбини, ані грошей у гаманець;
These were his instructions: “Take nothing for the journey except a staff — no bread, no bag, no money in your belts.
І говорив їм: "До якого б дому ви тільки зайшли, там перебувайте, аж поки не вийдете звідти.
Whenever you enter a house, stay there until you leave that town.
А коли в якомусь місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, то, виходивши звідтіль, обтрусіть порох із ваших підошов — на свідоцтво їм."
And if any place will not welcome you or listen to you, leave that place and shake the dust off your feet as a testimony against them.”
і виганяли численних бісів, а й намащували олією чимало хворих та оздоровлювали.
They drove out many demons and anointed many sick people with oil and healed them.
І зачув цар Ірод, — бо ім'я його стало явним, — і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього.
Інші ж твердили: "То — Ілля!" — а ще інші: "То пророк — один із пророків!"
Others said, “He is Elijah.”
And still others claimed, “He is a prophet, like one of the prophets of long ago.”
And still others claimed, “He is a prophet, like one of the prophets of long ago.”
Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих."
But when Herod heard this, he said, “John, whom I beheaded, has been raised from the dead!”
Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, — бо оженився був з нею.
For Herod himself had given orders to have John arrested, and he had him bound and put in prison. He did this because of Herodias, his brother Philip’s wife, whom he had married.
Йоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого."
For John had been saying to Herod, “It is not lawful for you to have your brother’s wife.”
Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла,
So Herodias nursed a grudge against John and wanted to kill him. But she was not able to,
бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче.
Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських,
Finally the opportune time came. On his birthday Herod gave a banquet for his high officials and military commanders and the leading men of Galilee.
увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, — я дам тобі!"
Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, — дам тобі, хоч би й половину мого царства."
And he promised her with an oath, “Whatever you ask I will give you, up to half my kingdom.”
Вийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!"
She went out and said to her mother, “What shall I ask for?”
“The head of John the Baptist,” she answered.
“The head of John the Baptist,” she answered.
І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя."
At once the girl hurried in to the king with the request: “I want you to give me right now the head of John the Baptist on a platter.”
Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити.
The king was greatly distressed, but because of his oaths and his dinner guests, he did not want to refuse her.
Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці,
So he immediately sent an executioner with orders to bring John’s head. The man went, beheaded John in the prison,
приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй.
and brought back his head on a platter. He presented it to the girl, and she gave it to her mother.
Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі.
On hearing of this, John’s disciples came and took his body and laid it in a tomb.
Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.
Jesus Feeds the Five Thousand
The apostles gathered around Jesus and reported to him all they had done and taught.
The apostles gathered around Jesus and reported to him all they had done and taught.
Він їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити.
Then, because so many people were coming and going that they did not even have a chance to eat, he said to them, “Come with me by yourselves to a quiet place and get some rest.”
І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні.
So they went away by themselves in a boat to a solitary place.
Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх.
But many who saw them leaving recognized them and ran on foot from all the towns and got there ahead of them.
Вийшовши Ісус, побачив силу народу — і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало.
When Jesus landed and saw a large crowd, he had compassion on them, because they were like sheep without a shepherd. So he began teaching them many things.
А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: "Місце самотнє тут, та й час уже пізній.
By this time it was late in the day, so his disciples came to him. “This is a remote place,” they said, “and it’s already very late.
Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти."
Send the people away so that they can go to the surrounding countryside and villages and buy themselves something to eat.”
А він у відповідь їм: "Дайте ви їм їсти." Ті йому й кажуть: "Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?"
Він і же каже їм: "Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться." Розвідались вони і кажуть: "П'ять, ще й дві риби."
“How many loaves do you have?” he asked. “Go and see.”
When they found out, they said, “Five — and two fish.”
When they found out, they said, “Five — and two fish.”
Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.
Then Jesus directed them to have all the people sit down in groups on the green grass.
І посідали гуртками по сотнях та півсотнях.
So they sat down in groups of hundreds and fifties.
Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.
Taking the five loaves and the two fish and looking up to heaven, he gave thanks and broke the loaves. Then he gave them to his disciples to distribute to the people. He also divided the two fish among them all.
І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.
and the disciples picked up twelve basketfuls of broken pieces of bread and fish.
Тих же, що їли хліби, було п'ять тисяч чоловік!
The number of the men who had eaten was five thousand.
І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, — поки він відпустить народ.
Jesus Walks on the Water
Immediately Jesus made his disciples get into the boat and go on ahead of him to Bethsaida, while he dismissed the crowd.
Immediately Jesus made his disciples get into the boat and go on ahead of him to Bethsaida, while he dismissed the crowd.
Відпустивши ж їх, пішов на гору помолитись.
After leaving them, he went up on a mountainside to pray.
Як настав вечір, човен був посеред моря, а він сам один на землі.
Later that night, the boat was in the middle of the lake, and he was alone on land.
Коли ж побачив, як вони, веслувавши, втомились, — вітер бо їм був противний, — то близько четвертої сторожі ночі подався до них, простуючи морем, — хотів обминути їх.
He saw the disciples straining at the oars, because the wind was against them. Shortly before dawn he went out to them, walking on the lake. He was about to pass by them,
Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали.
but when they saw him walking on the lake, they thought he was a ghost. They cried out,
Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: "Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!"
because they all saw him and were terrified.
Immediately he spoke to them and said, “Take courage! It is I. Don’t be afraid.”
Immediately he spoke to them and said, “Take courage! It is I. Don’t be afraid.”
І ввійшов до них у човен, — й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, — понад міру,
Then he climbed into the boat with them, and the wind died down. They were completely amazed,
бо не розуміли чуда з хлібами — серце їхнє було нечуйне.
for they had not understood about the loaves; their hearts were hardened.
І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили.
When they had crossed over, they landed at Gennesaret and anchored there.
А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали
As soon as they got out of the boat, people recognized Jesus.
і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він перебуває.
They ran throughout that whole region and carried the sick on mats to wherever they heard he was.
І куди він тільки приходив, — у села чи міста, чи в слободи, — клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий.
And wherever he went — into villages, towns or countryside — they placed the sick in the marketplaces. They begged him to let them touch even the edge of his cloak, and all who touched it were healed.