Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні.
Иисус вышел оттуда и пошёл в Свой родной город. Его ученики следовали за Ним.
Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками?
Когда наступила суббота, Он начал учить в синагоге, и многие, слушая Его, изумлялись и говорили: "Откуда у Него это учение? И что за мудрость Ему дана, что такие чудеса совершаются Его руками?
Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його — хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле.
Разве Он не плотник, сын Марии, брат Иакова, Иосии, Иуды и Симона? И не здесь ли среди нас Его сестры?" И не захотели они признать Его.
Але Ісус промовив до них: "Нема пророка без пошани, — як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі."
Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе, среди своих и в своём доме".
І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки;
И не мог Он совершить там никакого чуда; только на нескольких больных возложил руки и исцелил их.
і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав.
Он очень удивлялся их неверию. Затем Он пошёл по селениям учить людей.
І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.
Он призвал к себе двенадцать апостолов, начал рассылать их по двое и дал им власть над нечистыми духами.
І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім палиці самої, — ні хліба, ні торбини, ані грошей у гаманець;
И сказал Он им: "Не берите с собой ничего, кроме посоха дорожного: ни хлеба, ни сумы, ни денег в карманах.
щоб обувались у сандалі й не вдягались у дві одежі.
Обуйтесь в сандалии и возьмите только ту одежду, что на вас.
І говорив їм: "До якого б дому ви тільки зайшли, там перебувайте, аж поки не вийдете звідти.
В какой бы дом вы ни вошли, оставайтесь там, пока не покинете тот город.
А коли в якомусь місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, то, виходивши звідтіль, обтрусіть порох із ваших підошов — на свідоцтво їм."
И если в каком-то месте вас не примут или не станут слушать, то выходя оттуда, отряхните пыль с ног своих. Это будет для них предупреждением".
Вони, вийшовши, проповідували покаяння,
И они пошли и стали проповедовать, чтобы люди каялись в своих грехах.
і виганяли численних бісів, а й намащували олією чимало хворих та оздоровлювали.
Они изгоняли много бесов и многих больных натирали оливковым маслом и исцеляли их.
І зачув цар Ірод, — бо ім'я його стало явним, — і казав, що Йоан Христитель воскрес із мертвих, тим то й чуда діються з-за нього.
Царь Ирод прослышал про Иисуса, потому что имя Его стало хорошо известно. Некоторые говорили: "Иоанн Креститель воскрес из мёртвых и поэтому может творить чудеса".
Інші ж твердили: "То — Ілля!" — а ще інші: "То пророк — один із пророків!"
Другие говорили: "Он Илия". А третьи утверждали: "Он пророк, подобный одному из пророков древних времён".
Зачувши про те Ірод, мовив: "То Йоан, якому голову я стяв; він устав із мертвих."
Услышав это, Ирод сказал: "Иоанн, которого я казнил, воскрес из мёртвых".
Бо той Ірод послав був схопити Йоана і зв'язав його в темниці з-за Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, — бо оженився був з нею.
Ирод сам отдал приказ схватить Иоанна и заточить его в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа, на которой он потом сам женился.
Йоан же казав Іродові: "Не личить тобі мати жінку брата твого."
Ибо Иоанн говорил Ироду: "Не по закону тебе брать в жёны жену твоего брата".
Іродіяда ж лютилась на нього й убити його бажала, та не могла,
И Иродиада, затаив злобу против Иоанна, хотела его убить, но не могла это сделать,
бо Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче.
потому что Ирод боялся Иоанна, так как знал, что он человек праведный и святой и берёг его. Ирод с удовольствием слушал проповеди Иоанна, хотя они его всегда беспокоили.
Як же настав сприятливий день, коли то Ірод на день своїх народин споряджав бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських,
Но настал день, когда по случаю своего дня рождения Ирод устроил пир для своих вельмож, военачальников и галилейских старейшин.
увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала й догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині: "Проси в мене чого бажаєш, — я дам тобі!"
И когда дочь Иродиады вошла и стала плясать, то угодила Ироду и его гостям, и царь Ирод сказал девочке: "Проси у меня, что хочешь, и я дам тебе это".
Ще й присягнув їй: "Чого б ти тільки в мене просила, — дам тобі, хоч би й половину мого царства."
И он поклялся ей: "Я дам тебе, что ты только захочешь, хоть половину моего царства".
Вийшла вона та й до своєї матері каже: "Чого маю просити?" Вона ж відповіла: "Голову Йоана Христителя!"
Она вышла и спросила у матери: "Что мне попросить?" А та ответила: "Голову Иоанна Крестителя".
І негайно, увійшовши притьмом до царя, попросила дівчина: "Хочу, щоб ти мені дав зараз же на полумиску голову Йоана Христителя."
Девочка сразу же поспешила к царю и попросила: "Я хочу, чтобы ты дал мне теперь же на блюде голову Иоанна Крестителя".
Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити.
Царь сильно опечалился, но, так как он поклялся при гостях, то не захотел отказать ей.
Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці,
Поэтому царь тотчас же послал солдата и приказал ему принести голову Иоанна. Тот пошёл, отсёк Иоанну голову в темнице,
приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй.
принёс её на блюде и отдал девочке, а девочка отдала её матери.
Учні ж його, довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його у гробі.
Когда ученики Иоанна услышали об этом, они пришли, взяли его тело и положили в гробницу.
Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.
Апостолы собрались вокруг Иисуса и рассказали Ему обо всём, что они сделали и чему научили.
Він їм і каже: "Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи." Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити.
Он сказал им: "Давайте удалимся в уединённое место, и вы отдохнёте там немного". Ибо там, где они находились, было множество людей, и им даже было некогда поесть.
І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні.
Поэтому они отплыли на лодке в уединённое место одни.
Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх.
Но многие люди, видевшие, как они отплывали, знали, кто они такие; и побежали туда по берегу изо всех городов и опередили их.
Вийшовши Ісус, побачив силу народу — і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало.
Когда Иисус вышел из лодки, Он увидел ожидавшую их большую толпу, Ему стало жаль этих людей, потому что они были подобны овцам без пастуха. И Он начал многому учить их.
А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: "Місце самотнє тут, та й час уже пізній.
День подходил к концу, так что Его ученики подошли к Нему и сказали: "Место здесь пустынное, и уже очень поздно.
Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із'їсти."
Отпусти людей, чтобы они могли пойти по окрестным селениям и деревням и купить себе что-нибудь поесть".
А він у відповідь їм: "Дайте ви їм їсти." Ті йому й кажуть: "Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити?"
Но Он ответил им: "Вы дадите им поесть". Они сказали Ему: "Что? Мы должны пойти купить хлеб на всех? Нам понадобится целый месяц для того, чтобы всем вместе заработать такие деньги!"
Він і же каже їм: "Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться." Розвідались вони і кажуть: "П'ять, ще й дві риби."
Он сказал им: "Сколько у вас хлебов? Идите и посмотрите". Они сосчитали хлебы и сказали: "У нас пять хлебов и две рыбы".
Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку.
Тогда Он велел им рассадить всех на зелёной траве.
Узяв він п'ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма.
А Иисус взял пять хлебов и две рыбы, поднял глаза к небу, и, произнеся благодарственную молитву, разломил хлебы и дал Своим ученикам, а те раздали хлеб людям. Он также разделил на всех две рыбины.
І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби.
И ещё набрали двенадцать полных корзин кусков хлеба и остатков рыбы.
І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, — поки він відпустить народ.
Затем Иисус заставил Своих учеников сесть в лодку и отправиться впереди Него в Вифсаиду, на другую сторону, не дожидаясь, пока Он отпустит народ.
Як настав вечір, човен був посеред моря, а він сам один на землі.
Когда наступил вечер, лодка была на середине озера, а Он был один на берегу.
Коли ж побачив, як вони, веслувавши, втомились, — вітер бо їм був противний, — то близько четвертої сторожі ночі подався до них, простуючи морем, — хотів обминути їх.
Он увидел, что им трудно грести, потому что дул встречный ветер. Около четвёртой стражи ночи Он подошёл к ним, идя по воде. Он чуть было не миновал их;
Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали.
увидев Его идущим по воде, они подумали, что это призрак и закричали от страха,
Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: "Будьте ж мужні: це я, не бійтесь!"
ибо все видели Его и очень испугались. Он сразу же заговорил с ними и сказал: "Не пугайтесь! Это Я. Не бойтесь".
І ввійшов до них у човен, — й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, — понад міру,
Затем Он сел с ними в лодку, и ветер утих. Они очень удивились,
бо не розуміли чуда з хлібами — серце їхнє було нечуйне.
ибо не поняли чуда с хлебами и не могли уразуметь всего этого.
І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили.
Переправившись через озеро, они прибыли в Геннисаретскую область и пристали к берегу.
А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали
Когда они вышли из лодки, люди узнали Иисуса.
і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він перебуває.
Они побежали и рассказали обо всём этом в округе. И стали приносить к Нему больных на постелях, где бы Он ни находился.
І куди він тільки приходив, — у села чи міста, чи в слободи, — клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий.
И куда бы Он ни приходил — в селения ли, в города ли, в деревни ли, — люди приносили больных на площади и умоляли Его позволить им прикоснуться хотя бы к краю Его одежды. И все, кто прикасался к Нему, исцелялись.