Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.
Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима.
І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, —
І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.
бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,
Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших.
і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, —
І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків.
отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"
І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?
Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
та вони марно мене почитають, навчаючи наук — наказів людських."
Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: «обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.»"
Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].
І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.
І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.
Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому!
Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.
А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —
Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене,
тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.
то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, —
Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!"
усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!
І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!
І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.
Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.
Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює.
І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.
І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.
А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,
А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,
— воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."
бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить — так очищується всяка їжа?
Далі казав: "Те, що виходить з людини, — те осквернює людину.
Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.
З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,
Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,
перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.
перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство.
Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."
Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!
І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.
Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися.
Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.
Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг;
Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.
жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.
Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-
А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.
Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."
А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей!
І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."
І Він сказав їй: За ці слова — іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.
Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.
Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї.
І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.
Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя.
І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.
І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.
І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;
Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика,
а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"
та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата [1]! тобто: Відкрийся!
І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.
І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.
І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.
Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.