Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
"Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека."
Тож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?"
Він же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", — відказали ті.
Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"
І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"
І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
Ісус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам'ятаєте,
як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Дванадцять" — кажуть йому.
"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Сім", — кажуть.
І він сказав їм: "То й ще не розумієте?"
Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"
Глянув той і каже: "Бачу людей, — наче б дерева ходячі!"
Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь."
І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"
Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."
"А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти — Христос."
Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."
І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
Що бо людина може дати взамін за власну душу?
Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."
← (Марка 7) | (Марка 9) →