Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
"Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека."
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
Тож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?"
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
Він же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", — відказали ті.
І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"
І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
Ісус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам'ятаєте,
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Дванадцять" — кажуть йому.
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Сім", — кажуть.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
Глянув той і каже: "Бачу людей, — наче б дерева ходячі!"
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь."
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
"А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти — Христос."
А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.